завертати
Заверта́ти, -та́ю, -єш
сов. в. заверну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Заворачивать, заворотить; поворачивать, поворотить. Дике утя... завернуло під крильце головку та й куняє на озерці. Греб. 402. Уже коники запряжені і возики завернуті. МУЕ. III. 139.
2) Заходить, зайти по дорогѣ. Хто б не завернув на двір, або не зайшов у хату, — є кожному горілки чарка. Стор. МПр. 153. І в хутір лихо завернуло, і сліз чимало принесло. Шевч. 106.
3) Ворочать, воротить. Завертіла миленького, завертала: ой вернися, мій миленький, завернися. Мир. Л. сб. 295. Там пасла гуси дівчина молода. — «Покинь, дівчино, гусоньки завертати». Гол. І. 72. Жолніри, що йшли слідком, завернули собак. Стор. МПр. 112.
4) Приглашать, пригласить зайти, запрашивать, запросить. Оттоді-то удова не убогою себе мала, всіх козаків у двір завертала. Мет. 424.
5) Возвращать, возвратить что. Заверну все твоє. Грин. II. 99.
6) Оскоплять, оскопить (животное). О. 1862. V. Кух. 39.
7) — голову, мозок (кому). Оглуплять, одурять (кого). Не тієї освіти, що серце сушить і голову завертає. О. 1861. XI. 104. Чаще безлично: завернуло голову, мозок (кому). Одурѣлъ (кто). Чуб. III. 131.
8) завернути ніс. Заважничать. Ном. № 2467.
Значення в інших словниках
- завертати — заверта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- завертати — див. спрямовувати Словник синонімів Вусика
- завертати — -аю, -аєш, недок., завернути, -ерну, -ернеш, док. 1》 неперех. Змінювати напрямок руху, робити поворот. 2》 неперех., розм. Заходити, заїжджати куди-небудь, до кого-небудь, повертаючи з дороги. 3》 неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завертати — 1. завивати, завинути, позавивати, обвивати, обвинути, обвити, пообвивати, оповивати, оповити, пооповивати, повивати, повити, загортувати, загорнути, позагортувати, згортувати, згорнути, позгортувати, обгортувати, обгорнути, пообгортувати, угортувати... Словник чужослів Павло Штепа
- завертати — заверта́ти: ◊ заверта́ти голову → голова ◊ заверта́ти очи́ма → око Лексикон львівський: поважно і на жарт
- завертати — глузд за ро́зум заверта́є (заверну́в) у кого і без додатка. Хто-небудь не може нормально мислити, діяти. — Чи ви од чаду, чи з похмілля? Чи чорт за душу удряпнув? Чи напились дурного зілля, Чи глузд за розум завернув? (І. Котляревський). Фразеологічний словник української мови
- завертати — ЗАХО́ДИТИ (приходити куди-небудь, до кого-небудь ненадовго, мимохідь), ЗАБІГА́ТИ розм., ЗАВЕРТА́ТИ розм., ЗАСКА́КУВАТИ розм., ЗАЛІТА́ТИ розм., ЗАНИ́КУВАТИ діал. — Док.: зайти́, забі́гти, заверну́ти, заско́чити, залеті́ти, зани́кнути. Словник синонімів української мови
- завертати — ЗАВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАВЕРНУ́ТИ, ерну́, е́рнеш, док. 1. неперех. Змінювати напрямок руху, робити поворот. Машина мчить якимись завулками, круто завертає на кожному розі (Кучер, Чорноморці, 1956, 402); Марта постояла трохи... Словник української мови в 11 томах