1. Великий тлумачний словник сучасної мови

завертати

заверта́ти

-аю, -аєш, недок., завернути, -ерну, -ернеш, док.

1》 неперех. Змінювати напрямок руху, робити поворот.

2》 неперех., розм. Заходити, заїжджати куди-небудь, до кого-небудь, повертаючи з дороги.

3》 неперех. Мати, утворювати згин, вигин, поворот, бути розташованим не по прямій лінії.

4》 перех. Спрямовувати рух кого-, чого-небудь в інший бік, назад і т. ін.

|| Наказувати, примушувати або радити, просити повернутися назад.

|| Повертати, зганяти до табуна, череди, не давати відходити за межі пасовиська і т. ін.

|| розм. Віддавати назад що-небудь надіслане, передане.

5》 перех. Круто повертати назад (голову, руки).

6》 перех. і неперех., розм. Спрямовувати розмову у певний бік, на певну тему.

|| фам. Висловлюватися якось незвичайно.

7》 перех., рідко. Те саме, що загортати 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завертати — заверта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. завертати — див. спрямовувати Словник синонімів Вусика
  3. завертати — 1. завивати, завинути, позавивати, обвивати, обвинути, обвити, пообвивати, оповивати, оповити, пооповивати, повивати, повити, загортувати, загорнути, позагортувати, згортувати, згорнути, позгортувати, обгортувати, обгорнути, пообгортувати, угортувати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. завертати — заверта́ти: ◊ заверта́ти голову → голова ◊ заверта́ти очи́ма → око Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. завертати — глузд за ро́зум заверта́є (заверну́в) у кого і без додатка. Хто-небудь не може нормально мислити, діяти. — Чи ви од чаду, чи з похмілля? Чи чорт за душу удряпнув? Чи напились дурного зілля, Чи глузд за розум завернув? (І. Котляревський). Фразеологічний словник української мови
  6. завертати — ЗАХО́ДИТИ (приходити куди-небудь, до кого-небудь ненадовго, мимохідь), ЗАБІГА́ТИ розм., ЗАВЕРТА́ТИ розм., ЗАСКА́КУВАТИ розм., ЗАЛІТА́ТИ розм., ЗАНИ́КУВАТИ діал. — Док.: зайти́, забі́гти, заверну́ти, заско́чити, залеті́ти, зани́кнути. Словник синонімів української мови
  7. завертати — ЗАВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАВЕРНУ́ТИ, ерну́, е́рнеш, док. 1. неперех. Змінювати напрямок руху, робити поворот. Машина мчить якимись завулками, круто завертає на кожному розі (Кучер, Чорноморці, 1956, 402); Марта постояла трохи... Словник української мови в 11 томах
  8. завертати — Заверта́ти, -та́ю, -єш сов. в. заверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить; поворачивать, поворотить. Дике утя... завернуло під крильце головку та й куняє на озерці. Греб. 402. Уже коники запряжені і возики завернуті. МУЕ. III. 139. Словник української мови Грінченка