конечно

Конечно

нар. = конечне.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конечно — коне́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. конечно — див. конечне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конечно — див. звісно, невідмінно Словник чужослів Павло Штепа
  4. конечно — КОНЕ́ЧНО див. коне́чне. Словник української мови у 20 томах
  5. конечно — коне́чно обов'язково, неодмінно (ст): Ясько робив бучу й старався конечно мене досягнути (Нижанківський)||конче Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. конечно — КОНЕ́ЧНО див. коне́чне. Словник української мови в 11 томах