манія

Манія́, -нії́

ж.

1) = мана. Причепився, як тая манія. Чуб. І. 196.

2) Кошениль, сурикъ. Щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. III. 49.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манія — ма́нія іменник жіночого роду психічний розлад манія́ 1 іменник жіночого роду фарба рідко манія́ 2 іменник жіночого роду привид діал. Орфографічний словник української мови
  2. манія — Патологічний психічний стан, який зазвичай представляє фазу маніакально-депресивного захворювання. Манія характеризується високим духовним підйомом, гіперактивністю, а підвищена самооцінка часто збагачується параноїдальним уявленням про свою велич. Словник із соціальної роботи
  3. манія — Психічна хвороба; П. пристрасть, потяг, захоплення, закохання. Словник синонімів Караванського
  4. манія — див. привид Словник синонімів Вусика
  5. манія — -ї, ж. 1》 Хворобливий стан психіки, для якого характерне зосередження свідомості й почуттів на якійсь одній ідеї. Загальмована манія — поєднання піднесеного настрою, мовленнєвого збудження з руховою загальмованістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. манія — Жага, шаленство Словник чужослів Павло Штепа
  7. манія — МАНІЯ́¹, ї́, ж., заст. Сурик. Щоки терли [жінки] манією, А блейвасом і ніс, і лоб, Щоб краскою, хоч не своєю, Причаровать [причарувать] к собі кого б (І. Котляревський); Що на виду всі свої сорок літ мала списані, то шмарувала лиця блейвасом і манією .. Словник української мови у 20 томах
  8. манія — ма́нія (від грец. μανία – безумство, захоплення) психічний розлад, при якому у хворого виникають нав’язливі ідеї. Спостерігається при різних психічних захворюваннях (маніакально-депресивному психозі, шизофренії), інша назва – маніакальний стан. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. манія — ПРИ́ВИД (дух перев. померлого, який привиджується людям забобонним або з хворобливою уявою), ПРИВИ́ДДЯ рідше, ПРИМА́РА, МАРА́, МАНА́, ТІНЬ, ПОТОРО́ЧА розм., ПРИЧУ́ДА розм., ФАНТО́М книжн., ВІ́ЗІЯ книжн., МРІ́Я заст., ОБМА́РА діал., МАНІЯ́ діал. Словник синонімів української мови
  10. манія — Ма́нія, -нії, -нією; -нії, -ній Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. манія — МА́НІЯ, ї, ж. 1. Хворобливий стан психіки, для якого характерне зосередження свідомості та почуттів на якійсь одній ідеї. — Ну-ну, без компліментів, — засміявся Каргат. — А то я ще на манію величчя захворію… (Шовк. Словник української мови в 11 томах