1. Словник української мови Грінченка

натягати

Натяга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. натягти, -гну, -неш, гл.

1) Натягивать, натянуть. Не натягай так віжок. Шину натягти на колесо. Як не натягнете сього лука, то становіться на баталію. ЗОЮР. І. 163.

2) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть поверхъ чего-либо. Натягни, Боже, на кісіль шкурку, поки мати з міста прийде. Чуб. І. 247.

3) Натаскивать, натащить. Нащо ти сюди мішків такого багато натягав?

4) Оттаскать. Добре за чуби натягають. ЗОЮР. І. 106.

5) Взводить, взвести. Ці люде напасть на нас натягають. Н. Вол. у.

6) Наверстывать, наверстать. Да чого там хвататься? Все равно два дні будуть. — Да лучче їдьте, ви вже там своє натягнете. Грин. III. 450.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натягати — натяга́ти 1 дієслово недоконаного виду робити тугим; одягати; робити натяжки; вбирати натяга́ти 2 дієслово доконаного виду принести за кілька разів Орфографічний словник української мови
  2. натягати — (в одне місце) стягати; (намет) напинати; (віжки) тягнути <�на себе>; (шию) витягати; (одіж) одягати, надягати, накладати, нацуплювати; (взуття) взувати; (матерію) розтягати; (оцінку) ШК. підвищувати; (воду) всмоктувати; (біду) накликати; П. дурити; (за чуба) тягати. Словник синонімів Караванського
  3. натягати — I -аю, -аєш і натягувати, -ую, -уєш, недок., натягти і натягнути, -тягну, -тягнеш, док. 1》 перех. Тягнучи або розтягаючи, робити тугим, пружним. || Напинати, зводити що-небудь над чимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. натягати — НАТЯГА́ТИ¹, НАТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТЯГТИ́, НАТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш, док. 1. що. Тягнучи або розтягуючи, робити тугим, пружним. Микола зняв з полиці скрипку і почав натягати струни (І. Нечуй-Левицький); Нарешті бачать хлопця Печенізькі вояки . Словник української мови у 20 томах
  5. натягати — натяга́ти 1. підсміхатися, брати на сміх (ст) 2. обманювати, обдурювати (ср, ст): – Тим Рембрандтом Вас натягнули, пане Левицький. Цей образ не має й п'ятьдесять літ. – Це все одно. Щоби лиш був правдивий Рембрандт (Нова хата 1933) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. натягати — Не до тебе п'ють, не натягай шиї. Коли не твоє діло, то не турбуйся ним. Не натягай, бо урвеш. Май міру у всьому. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. натягати — надяга́ти (надіва́ти, натяга́ти і т. ін.) / надягну́ти (наді́ти, надягти́, натягти́ і т. ін.) ове́чу шку́ру. Лицемірно приховувати під виглядом доброзичливості свої підступні наміри, дії. Фразеологічний словник української мови
  8. натягати — I. ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ) (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИ спец., АДСОРБУВА́ТИ спец., ВСИСА́ТИ (УСИСА́ТИ) рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  9. натягати — НАТЯГА́ТИ¹, а́ю, а́єш і НАТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТЯГТИ́ і НАТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш, док. 1. перех. Тягнучи або розтягаючи, робити тугим, пружним. Микола зняв з полиці скрипку і почав натягати струни (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах