1. Приповідки або українсько-народня філософія

натягати

Не до тебе п'ють, не натягай шиї.

Коли не твоє діло, то не турбуйся ним.

Не натягай, бо урвеш.

Май міру у всьому.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натягати — натяга́ти 1 дієслово недоконаного виду робити тугим; одягати; робити натяжки; вбирати натяга́ти 2 дієслово доконаного виду принести за кілька разів Орфографічний словник української мови
  2. натягати — (в одне місце) стягати; (намет) напинати; (віжки) тягнути <�на себе>; (шию) витягати; (одіж) одягати, надягати, накладати, нацуплювати; (взуття) взувати; (матерію) розтягати; (оцінку) ШК. підвищувати; (воду) всмоктувати; (біду) накликати; П. дурити; (за чуба) тягати. Словник синонімів Караванського
  3. натягати — I -аю, -аєш і натягувати, -ую, -уєш, недок., натягти і натягнути, -тягну, -тягнеш, док. 1》 перех. Тягнучи або розтягаючи, робити тугим, пружним. || Напинати, зводити що-небудь над чимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. натягати — НАТЯГА́ТИ¹, НАТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТЯГТИ́, НАТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш, док. 1. що. Тягнучи або розтягуючи, робити тугим, пружним. Микола зняв з полиці скрипку і почав натягати струни (І. Нечуй-Левицький); Нарешті бачать хлопця Печенізькі вояки . Словник української мови у 20 томах
  5. натягати — натяга́ти 1. підсміхатися, брати на сміх (ст) 2. обманювати, обдурювати (ср, ст): – Тим Рембрандтом Вас натягнули, пане Левицький. Цей образ не має й п'ятьдесять літ. – Це все одно. Щоби лиш був правдивий Рембрандт (Нова хата 1933) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. натягати — надяга́ти (надіва́ти, натяга́ти і т. ін.) / надягну́ти (наді́ти, надягти́, натягти́ і т. ін.) ове́чу шку́ру. Лицемірно приховувати під виглядом доброзичливості свої підступні наміри, дії. Фразеологічний словник української мови
  7. натягати — I. ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ) (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИ спец., АДСОРБУВА́ТИ спец., ВСИСА́ТИ (УСИСА́ТИ) рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  8. натягати — НАТЯГА́ТИ¹, а́ю, а́єш і НАТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТЯГТИ́ і НАТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш, док. 1. перех. Тягнучи або розтягаючи, робити тугим, пружним. Микола зняв з полиці скрипку і почав натягати струни (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. натягати — Натяга́ти, -га́ю, -єш сов. в. натягти, -гну, -неш, гл. 1) Натягивать, натянуть. Не натягай так віжок. Шину натягти на колесо. Як не натягнете сього лука, то становіться на баталію. ЗОЮР. І. 163. Словник української мови Грінченка