по

По

пред.

1) По. Не по чім і б'є, як не по голові. ЗОЮР. І. 146. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Ном. № 96 По всьому саду ходила шукаючи, — нема. Дає на рік по сто червоних. Хиба ж ти не помітив по їй, що вона й здавну навіженна? МВ. (О. 1862. III. 63, 64). Подзвонили по дитяті у великий дзвін. Грин. III. 275. Дзвонять по душі. Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях. Мир. Пов. І. 124. Трудно стало старенькій по людях жити. Г. Барв. 371. Треба дітей пускати по людях. Г. Барв. 284. Чувати було по людях, що вони живуть собі як риба з водою. Г. Барв. 106, 107. Їздили по знахурах та по знахурках округи верстов за сто. Г. Барв. 223.

2) Послѣ. По шкоді і лях мудрий. Ном. Коли тревога, то до Бога, а по тревозі забув о Бозі. Ном. № 86. Тепер Логвинова земля, а по десяти літях знов буде Лаврінова. Н. Вол. у. по всьому. Послѣ всего. Св. Л. 41. от і по грошах. Вотъ ужъ и нѣтъ денегъ. О. 1862. IV. 106. вже по йому, по їй. Онъ уже умеръ, она уже умерла. Ого, вже тепер буде по нім. Фр. Пр. 133. було́ би по мні, — пропалъ бы я, конецъ былъ-бы мнѣ. Фр. Пр. 132. Як не буде миленького, то буде по мені. Гол. IV. 457.

3) Съ, въ. По кавунах малий наїдок. Лебед. у. Висиділа перепілочка діти, а сама пішла в садочок сидіти. Ой що ж мені, дітки, по вас, коли мого перепелочка не маш. Рк. Макс.

4) За. Чи не вийде стара мати по холодну воду? Мил. 113. Вернувсь по той чобіт. Грин. І. 214. Його по смерть посилати, то нажитись можна. Ном. Прийшла по мене вся моя родина. Г. Барв. 353. До кого ж мені тут по роботу вдатись? Г. Барв. 240.

5) по коне́ць. Въ концѣ. По копець греблі там стоять верби. Гол. III. 301.

6)по нім усього надійся. Отъ него всего можно ожидать. Фр. Пр. 153.

7) що ж по тому? Что же изъ этого? Що ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю. Грин. III. 186.

8) по тім, по чім. Тѣмъ, чѣмъ. По тім козак славен. А ти, дівко, по чім славна? Хиба що багата. Грин. III. 212.

9) по тверезому, по п'яному. Въ трезвомъ, пьяномъ видѣ. По тверезому про се поговоримо. Г. Барв. 153.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. по — По мені було б: кінець мені був би [II] — по тобі буде: тебе вже не буде, ти вже не житимеш [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. По — По іменник жіночого роду річка в Італії Орфографічний словник української мови
  3. по — прийм. Вж. у словосп.: по березень, по закону (і за законом), по заслузі, по змозі, по карбованцю за кілограм, по коліна (і до колін) у воді, по пошті (і поштою), по праву руку, по радіо передавати, по суботах, по телефону (і телефоном)... Літературне слововживання
  4. по — По, за, з, на Вище ми бачили, що прийменник по з присвійними займенниками мій, моя, моє, наша, наше українська класична література й фольклор не так часто вживали, як це недавно стало поширюватися в літературі, коли чуємо: по-моєму, по-твоєму... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. по — прийм., з місц. і знах. відмінками. Сполучення з прийм. по виражають: Просторові відношення: 1》 з місц. в. Указує на предмет, місце і т. ін., на поверхні яких відбувається дія, рух або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. по — По кому-чому, кого-що, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. по — ПО, прийм., з місц. і знах. в. Сполучення з прийм. по виражають: Просторові відношення 1. з місц. в. Уживається при вказуванні на предмет, місце і т. ін., на поверхні яких відбувається дія, рух або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. Словник української мови у 20 томах
  8. по — по : ◊ по зверх понад; через (ст): Тяжко по зверх 20-ти роках написати більше (Шухевич) ◊ по цимба́лах → цимбали ◊ п'ять по пе́ршій <�де́сять по дру́гій, ..> перша година п'ять хвилин <�друга година десять хвилин, ..> (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. По — I (Poe) Едгар Алан, 1809-49, америк. письменник; творець детективної прози: фантастично-сенсаційні оповідання насичені атмосферою жаху (Вбивство на вулиці Морґ, Золотий жук); песимістична символістична лірика (Ворон). II найдовша р. Італії; довж. Універсальний словник-енциклопедія
  10. по — ПО, прийм., з місц. і знах. відмінками. Сполучення з прийм. по виражають: Просторові відношення 1. з місц. в. Уживається при вказуванні на предмет, місце і т. ін. Словник української мови в 11 томах