1. Літературне слововживання

по

прийм. Вж. у словосп.: по березень, по закону (і за законом), по заслузі, по змозі, по карбованцю за кілограм, по коліна (і до колін) у воді, по пошті (і поштою), по праву руку, по радіо передавати, по суботах, по телефону (і телефоном), іти по воду (і рідше за водою), іти по гриби (і за грибами), іти за компасом, кампанія по виборах, наказ по армії, товариш по зброї, черговий по школі.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. по — По мені було б: кінець мені був би [II] — по тобі буде: тебе вже не буде, ти вже не житимеш [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. По — По іменник жіночого роду річка в Італії Орфографічний словник української мови
  3. по — По, за, з, на Вище ми бачили, що прийменник по з присвійними займенниками мій, моя, моє, наша, наше українська класична література й фольклор не так часто вживали, як це недавно стало поширюватися в літературі, коли чуємо: по-моєму, по-твоєму... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. по — прийм., з місц. і знах. відмінками. Сполучення з прийм. по виражають: Просторові відношення: 1》 з місц. в. Указує на предмет, місце і т. ін., на поверхні яких відбувається дія, рух або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. по — По кому-чому, кого-що, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. по — ПО, прийм., з місц. і знах. в. Сполучення з прийм. по виражають: Просторові відношення 1. з місц. в. Уживається при вказуванні на предмет, місце і т. ін., на поверхні яких відбувається дія, рух або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. Словник української мови у 20 томах
  7. по — по : ◊ по зверх понад; через (ст): Тяжко по зверх 20-ти роках написати більше (Шухевич) ◊ по цимба́лах → цимбали ◊ п'ять по пе́ршій <�де́сять по дру́гій, ..> перша година п'ять хвилин <�друга година десять хвилин, ..> (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. По — I (Poe) Едгар Алан, 1809-49, америк. письменник; творець детективної прози: фантастично-сенсаційні оповідання насичені атмосферою жаху (Вбивство на вулиці Морґ, Золотий жук); песимістична символістична лірика (Ворон). II найдовша р. Італії; довж. Універсальний словник-енциклопедія
  9. по — ПО, прийм., з місц. і знах. відмінками. Сполучення з прийм. по виражають: Просторові відношення 1. з місц. в. Уживається при вказуванні на предмет, місце і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  10. по — По пред. 1) По. Не по чім і б'є, як не по голові. ЗОЮР. І. 146. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Ном. № 96 По всьому саду ходила шукаючи, — нема. Дає на рік по сто червоних. Хиба ж ти не помітив по їй, що вона й здавну навіженна? МВ. (О. 1862. III. Словник української мови Грінченка