1. Словник української мови Грінченка

проробляти

Проробля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. пророби́ти, -блю́, -биш, гл. Нести, понести убытокъ при работѣ. Іде на степи, думка — заробе, аж і своє проробля. Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проробляти — проробля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. проробляти — (отвір) РОБИТИ; (тему) опрацьовувати, СТУДІЮВАТИ; (кого) КРИТИКУВАТИ Словник синонімів Караванського
  3. проробляти — -яю, -яєш і рідко пророблювати, -юю, -юєш, недок., проробити, -роблю, -робиш; мн. пророблять; док. 1》 перех.Робити в чому-небудь (отвір, заглибину і т. ін.). || Розмиваючи ґрунт, утворювати заглибини (про дію води). 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проробляти — ПРОРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПРОРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. проро́блять; док. 1. що. Робити в чому-небудь (отвір, заглибину і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  5. проробляти — ЗДІ́ЙСНЮВАТИ (проводити в життя план, задум, робити щось дійсним, реальним), ЗДІЙСНЯ́ТИ рідше, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ) звичайно із сл. Словник синонімів української мови
  6. проробляти — ПРОРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПРОРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. проро́блять; док. 1. перех. Робити в чому-небудь (отвір, заглибину і т. ін.). Словник української мови в 11 томах