1. Великий тлумачний словник сучасної мови

проробляти

проробля́ти

-яю, -яєш і рідко пророблювати, -юю, -юєш, недок., проробити, -роблю, -робиш; мн. пророблять; док.

1》 перех.Робити в чому-небудь (отвір, заглибину і т. ін.).

|| Розмиваючи ґрунт, утворювати заглибини (про дію води).

2》 перех. Виконувати, здійснювати що-небудь.

|| Вивчати, досліджувати що-небудь. Проробляти проблему.

3》 тільки док., неперех. Робити (у 1 знач.) якийсь час.

4》 перех., перен., розм. Піддавати кого-, що-небудь гострій критиці, викривати чиїсь вади, хиби.

5》 перех. і без додатка, розм. Зазнавати втрат, збитків.

|| Витрачати що-небудь, позбуватися чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проробляти — проробля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. проробляти — (отвір) РОБИТИ; (тему) опрацьовувати, СТУДІЮВАТИ; (кого) КРИТИКУВАТИ Словник синонімів Караванського
  3. проробляти — ПРОРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПРОРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. проро́блять; док. 1. що. Робити в чому-небудь (отвір, заглибину і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. проробляти — ЗДІ́ЙСНЮВАТИ (проводити в життя план, задум, робити щось дійсним, реальним), ЗДІЙСНЯ́ТИ рідше, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ) звичайно із сл. Словник синонімів української мови
  5. проробляти — ПРОРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПРОРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. проро́блять; док. 1. перех. Робити в чому-небудь (отвір, заглибину і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
  6. проробляти — Проробля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. пророби́ти, -блю́, -биш, гл. Нести, понести убытокъ при работѣ. Іде на степи, думка — заробе, аж і своє проробля. Лебед. у. Словник української мови Грінченка