прілий
Прілий, -а, -е
Прѣлый. Харьк. Пріле сіно.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прілий — прі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- прілий — див. ГНИЛИЙ. Словник синонімів Караванського
- прілий — -а, -е. Який зітлів або зогнив під дією вологи й тепла. || Роз'їдений потом і брудом. Прілий запах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прілий — ПРІ́ЛИЙ, а, е. Який зітлів або зогнив під дією вологи й тепла. Живився [Тонконоженко] самим чорним хлібом з прілого борошна та картоплею (В. Самійленко); Пахне димом, прілою травою, і димлять помалу димарі (І. Словник української мови у 20 томах
- прілий — ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ (ЗОПРІ́ЛИЙ рідше), ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ діал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю). Словник синонімів української мови
- прілий — Прі́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прілий — ПРІ́ЛИЙ, а, е. Який зітлів або зогнив під дією вологи й тепла. Живився [Тонконоженко] самим чорним хлібом з прілого борошна та картоплею (Сам., II, 1958, 264); Пахне димом, прілою травою, і димлять помалу димарі (Гонч., Вибр. Словник української мови в 11 томах