скидати

Скида́ти, -да́ю, -єш

сов. в. скинути, -ну, -неш, гл.

1) Сбрасывать, сбросить внизъ, сваливать, свалить. Шо то впало? — То я з столу ложку скинула. Черниг. у. Добич із коней скидайте. ЗОЮР. І. 32.

2) Вскидывать, вскинуть на верхъ. Убю та й на вишку скину. Ном. № 3649. Скинув рушницю на плече. Мир. ХРВ. 81.

3) Снимать, снять. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати. ЗОЮР. І. 36. Почав скидати шапку. Рудч. Ск. І. 129.

4) Только с в. Выпить (водки). Скинув чарку-другу. Мир. Пов. II. 63. І по третій скинули на шлунок. Мкр. Н. 37.

5) Смѣнять, смѣнить, отставлять, отставить отъ должности. Скиньмо голову, люде добрі. Левиц. Пов. 185.

6)горща. Ставить, поставить родъ сухой банки на животъ.

7) скида́ти на ко́го. Быть похожимь. Обличчям він дуже скида на вас. О. 1862. IX. 61.

8)руко́ю на ко́го, що. Показывать, показать. ЗОЮР. І. 310.

9)о́ком, очима. Бросать, бросить взглядъ, взглянуть. Г. Барв. 215. Скину на неї оком, то вона як жар почервоніє. Стор. МПр. 33.

---------------

Скидати, -даю, -єш

гл. Сбросить, сложить съ чего либо или куда нибудь (многіе предметы). Скидай лати отам під хлівом. Не скидали ми стога, а сонце вже заходить. Чуб. II. 10.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скидати — (зштовхувати вниз) штовхати, спихати, (що-небудь велике, часто в горизонтальне положення) валити, (одяг, взуття) стягати, знімати. Словник синонімів Полюги
  2. скидати — ски́дати дієслово доконаного виду скида́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. скидати — (вділ) кидати, (кого) спихати, тручати, (з літака) викидати; (з поїзда, кого) зсаджувати, (що) вивантажувати; (з посади) виганяти, усувати, звільняти; (одяг) здіймати, знімати, стягати; (не одяг, із себе) схоплювати; (ярмо) звільнятися... Словник синонімів Караванського
  4. скидати — див. валяти; кидати; увільняти Словник синонімів Вусика
  5. скидати — I скид`атиі рідко іскидати, -аю, -аєш, недок., скинути, і рідко іскинути, -ну, -неш, док. 1》 перех. Кидати кого-, що-небудь униз. || Зіштовхувати, спихати кого-, що-небудь звідкись. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. скидати — СКИДА́ТИ, рідко ІСКИДА́ТИ, а́ю, а́єш і СКИ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., СКИ́НУТИ, рідко ІСКИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. кого, що. Кидати кого-, що-небудь униз. Чоловіки .. хапали снопи .. й скидали додолу (І. Нечуй-Левицький); Він на гарбі стоїть, силос скидає, . Словник української мови у 20 томах
  7. скидати — скида́ти: ◊ скида́ти лошаки́ вульг. блювати (ст)|| = вертати ◊ куфе́рки скида́ти → куферок Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. скидати — Діждемося пори, що й панів скинемо з гори. Прийде час і не будемо більше працювати на панів. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. скидати — Аю, -аєш, недок., скинути, -ну, -неш, док. 1. комп. Записувати інформацію на щось. Касети мені ніхто не приніс, тому я скинув матеріали на ту, яка була напохваті (ПіК), Завтра принесу з собою — просто всю роздруківку сюди скину (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  10. скидати — скида́ти (здійма́ти) / ски́нути (здійня́ти) ша́пку (капелю́х, бриль і т. ін.) перед ким, рідше перед чим і без додатка. Виявляти свою повагу до когось, цінувати когось, щось. Записую школярів, а батьки їх утаюють від мене. Фразеологічний словник української мови
  11. скидати — ПЕРЕКЛАДА́ТИ на кого-що (змушувати кого-небудь брати на себе якісь обов'язки, завдання, відповідальність за їх виконання тощо); СКЛАДА́ТИ (ІСКЛАДА́ТИ) розм., СКИДА́ТИ (ІСКИДА́ТИ) розм., СПИХА́ТИ фам. Словник синонімів української мови
  12. скидати — Скида́ти, -да́ю, -да́єш, -да́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. скидати — СКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. Звалити що-небудь в одне місце. Скидай лати отам під хлівом (Сл. Гр.); Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те саме місце, звідки вони були взяті (Тют., Вир, 1964, 92). СКИДА́ТИ і рідко ІСКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Словник української мови в 11 томах