скидати
I скид`атиі рідко іскидати, -аю, -аєш, недок., скинути, і рідко іскинути, -ну, -неш, док.
1》 перех. Кидати кого-, що-небудь униз.
|| Зіштовхувати, спихати кого-, що-небудь звідкись.
|| безос.
|| Висаджувати кого-небудь або викидати щось із літака під час польоту.
|| розм. Вивантажувати на чиюсь вимогу речі (з поїзда і т. ін.).
|| Різким рухом опускати, знімати (звичайно з плечей) яку-небудь ношу.
|| Атакуючи, примушувати противника відступати (з висоти або з позицій, розташованих вище).
Скидати глечика (горщика і т. ін.) заст. — у народній медицині – ставити хворому на живіт попередньо підігрітий зсередини глечик, горщик і т. ін., що діє як банки (див. банка1).
Скинути з небес на землю кого — допомогти комусь звільнитися від ілюзій, дійти до правильного розуміння реальної дійсності, тверезо сприймати навколишнє.
2》 перех., перен. Позбавляти влади, усувати з посади кого-небудь.
3》 перех. Знімати з себе чи з кого-, чого-небудь щось одягнене, пов'язане тощо.
|| Переставати носити якийсь одяг, якесь взуття тощо.
|| Втрачати, позбуватися листя, вовни, пір'я тощо.
|| Очищатися, звільнятися від криги (про річку, море і т. ін.).
|| перен. Звільнятися від чого-небудь, позбуватися чогось неприємного, тяжкого і т. ін.
|| перен. Перемагати, долати якесь почуття, сон і т. ін. Скидати з очей полуду.
Скидати шапку — а) вітаючись з ким-небудь, знімати головний убір; б) (перед ким, рідше перед чим і без додатка) виражати свою повагу до кого-, чого-небудь; складати шану комусь або чомусь, визнаючи великі заслуги, особливо цінуючи когось, щось.
4》 перех. Підкидаючи, підхоплюючи різким рухом, поміщати на щось.
|| Різким рухом підносити, піднімати що-небудь.
|| Різким рухом одягати що-небудь.
|| перев. чим. Різко зводити вгору (брови, повіки і т. ін.).
Й оком не скинути чого, що — всього не можна охопити поглядом, щось виходить за межі поля зору.
5》 перех., на кого, перен., розм. Перекладати на кого-небудь свою роботу, свої обов'язки і т. ін.
|| Знімати з себе, перекладаючи на іншого, провину, відповідальність і т. ін.
6》 перех. Звалювати, кидати що-небудь в одне місце.
|| кому, для кого, розм. Збирати кошти для кого-небудь.
7》 перех. і без додатка. Передчасно народжувати; мати викидень.
8》 перех. Відводити воду з якого-небудь водоймища.
|| Спускати з промислових об'єктів у водоймища воду, яка була потрібна для виробництва.
9》 перех. Зменшувати на певну кількість (плату, ціну, вагу, роки тощо).
10》 тільки док., перех., рідко. Те саме, що випити 1).
11》 тільки недок., неперех., на кого – що, рідко. Те саме, що скидатися 4).
II ск`идати-аю, -аєш, док., перех.
Звалити що-небудь в одне місце.
Значення в інших словниках
- скидати — (зштовхувати вниз) штовхати, спихати, (що-небудь велике, часто в горизонтальне положення) валити, (одяг, взуття) стягати, знімати. Словник синонімів Полюги
- скидати — ски́дати дієслово доконаного виду скида́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скидати — (вділ) кидати, (кого) спихати, тручати, (з літака) викидати; (з поїзда, кого) зсаджувати, (що) вивантажувати; (з посади) виганяти, усувати, звільняти; (одяг) здіймати, знімати, стягати; (не одяг, із себе) схоплювати; (ярмо) звільнятися... Словник синонімів Караванського
- скидати — див. валяти; кидати; увільняти Словник синонімів Вусика
- скидати — СКИДА́ТИ, рідко ІСКИДА́ТИ, а́ю, а́єш і СКИ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., СКИ́НУТИ, рідко ІСКИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. кого, що. Кидати кого-, що-небудь униз. Чоловіки .. хапали снопи .. й скидали додолу (І. Нечуй-Левицький); Він на гарбі стоїть, силос скидає, . Словник української мови у 20 томах
- скидати — скида́ти: ◊ скида́ти лошаки́ вульг. блювати (ст)|| = вертати ◊ куфе́рки скида́ти → куферок Лексикон львівський: поважно і на жарт
- скидати — Діждемося пори, що й панів скинемо з гори. Прийде час і не будемо більше працювати на панів. Приповідки або українсько-народня філософія
- скидати — Аю, -аєш, недок., скинути, -ну, -неш, док. 1. комп. Записувати інформацію на щось. Касети мені ніхто не приніс, тому я скинув матеріали на ту, яка була напохваті (ПіК), Завтра принесу з собою — просто всю роздруківку сюди скину (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- скидати — скида́ти (здійма́ти) / ски́нути (здійня́ти) ша́пку (капелю́х, бриль і т. ін.) перед ким, рідше перед чим і без додатка. Виявляти свою повагу до когось, цінувати когось, щось. Записую школярів, а батьки їх утаюють від мене. Фразеологічний словник української мови
- скидати — ПЕРЕКЛАДА́ТИ на кого-що (змушувати кого-небудь брати на себе якісь обов'язки, завдання, відповідальність за їх виконання тощо); СКЛАДА́ТИ (ІСКЛАДА́ТИ) розм., СКИДА́ТИ (ІСКИДА́ТИ) розм., СПИХА́ТИ фам. Словник синонімів української мови
- скидати — Скида́ти, -да́ю, -да́єш, -да́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скидати — СКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. Звалити що-небудь в одне місце. Скидай лати отам під хлівом (Сл. Гр.); Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те саме місце, звідки вони були взяті (Тют., Вир, 1964, 92). СКИДА́ТИ і рідко ІСКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Словник української мови в 11 томах
- скидати — Скида́ти, -да́ю, -єш сов. в. скинути, -ну, -неш, гл. 1) Сбрасывать, сбросить внизъ, сваливать, свалить. Шо то впало? — То я з столу ложку скинула. Черниг. у. Добич із коней скидайте. ЗОЮР. І. 32. 2) Вскидывать, вскинуть на верхъ. Убю та й на вишку скину. Словник української мови Грінченка