скидати

Діждемося пори, що й панів скинемо з гори.

Прийде час і не будемо більше працювати на панів.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скидати — (зштовхувати вниз) штовхати, спихати, (що-небудь велике, часто в горизонтальне положення) валити, (одяг, взуття) стягати, знімати. Словник синонімів Полюги
  2. скидати — ски́дати дієслово доконаного виду скида́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. скидати — (вділ) кидати, (кого) спихати, тручати, (з літака) викидати; (з поїзда, кого) зсаджувати, (що) вивантажувати; (з посади) виганяти, усувати, звільняти; (одяг) здіймати, знімати, стягати; (не одяг, із себе) схоплювати; (ярмо) звільнятися... Словник синонімів Караванського
  4. скидати — див. валяти; кидати; увільняти Словник синонімів Вусика
  5. скидати — I скид`атиі рідко іскидати, -аю, -аєш, недок., скинути, і рідко іскинути, -ну, -неш, док. 1》 перех. Кидати кого-, що-небудь униз. || Зіштовхувати, спихати кого-, що-небудь звідкись. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. скидати — СКИДА́ТИ, рідко ІСКИДА́ТИ, а́ю, а́єш і СКИ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., СКИ́НУТИ, рідко ІСКИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. кого, що. Кидати кого-, що-небудь униз. Чоловіки .. хапали снопи .. й скидали додолу (І. Нечуй-Левицький); Він на гарбі стоїть, силос скидає, . Словник української мови у 20 томах
  7. скидати — скида́ти: ◊ скида́ти лошаки́ вульг. блювати (ст)|| = вертати ◊ куфе́рки скида́ти → куферок Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. скидати — Аю, -аєш, недок., скинути, -ну, -неш, док. 1. комп. Записувати інформацію на щось. Касети мені ніхто не приніс, тому я скинув матеріали на ту, яка була напохваті (ПіК), Завтра принесу з собою — просто всю роздруківку сюди скину (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  9. скидати — скида́ти (здійма́ти) / ски́нути (здійня́ти) ша́пку (капелю́х, бриль і т. ін.) перед ким, рідше перед чим і без додатка. Виявляти свою повагу до когось, цінувати когось, щось. Записую школярів, а батьки їх утаюють від мене. Фразеологічний словник української мови
  10. скидати — ПЕРЕКЛАДА́ТИ на кого-що (змушувати кого-небудь брати на себе якісь обов'язки, завдання, відповідальність за їх виконання тощо); СКЛАДА́ТИ (ІСКЛАДА́ТИ) розм., СКИДА́ТИ (ІСКИДА́ТИ) розм., СПИХА́ТИ фам. Словник синонімів української мови
  11. скидати — Скида́ти, -да́ю, -да́єш, -да́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. скидати — СКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. Звалити що-небудь в одне місце. Скидай лати отам під хлівом (Сл. Гр.); Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те саме місце, звідки вони були взяті (Тют., Вир, 1964, 92). СКИДА́ТИ і рідко ІСКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Словник української мови в 11 томах
  13. скидати — Скида́ти, -да́ю, -єш сов. в. скинути, -ну, -неш, гл. 1) Сбрасывать, сбросить внизъ, сваливать, свалить. Шо то впало? — То я з столу ложку скинула. Черниг. у. Добич із коней скидайте. ЗОЮР. І. 32. 2) Вскидывать, вскинуть на верхъ. Убю та й на вишку скину. Словник української мови Грінченка