1. Словник української мови Грінченка

смеречина

Смеречина, -ни

ж.

1) Одно дерево евреи. пихты. Гол. II. 154.

2) Пихтовый лѣсъ. Угор.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смеречина — смере́чина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. смеречина — -и, ж. Смерекове дерево; смерека. || збірн. Смерекові зарослі, смерековий ліс. || Смерекова палиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смеречина — СМЕРЕ́ЧИНА, и, ж. Смерекове дерево; смерека. Де-де несміла виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець (І. Франко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. смеречина — СМЕРЕ́ЧИНА, и, ж. Смерекове дерево; смерека. Де-де несміла виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець (Фр., VI, 1951, 7); Втроє вища смеречини здибилась нова, в небо вгвинчена пружина — вишка бурова (Рудь, Дон. зорі, 1958, 67); *У порівн. Словник української мови в 11 томах