1. Орфографічний словник української мови

смеречина

смере́чина

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смеречина — -и, ж. Смерекове дерево; смерека. || збірн. Смерекові зарослі, смерековий ліс. || Смерекова палиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. смеречина — СМЕРЕ́ЧИНА, и, ж. Смерекове дерево; смерека. Де-де несміла виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець (І. Франко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. смеречина — СМЕРЕ́ЧИНА, и, ж. Смерекове дерево; смерека. Де-де несміла виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець (Фр., VI, 1951, 7); Втроє вища смеречини здибилась нова, в небо вгвинчена пружина — вишка бурова (Рудь, Дон. зорі, 1958, 67); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  4. смеречина — Смеречина, -ни ж. 1) Одно дерево евреи. пихты. Гол. II. 154. 2) Пихтовый лѣсъ. Угор. Словник української мови Грінченка