смеречина

смере́чина

-и, ж.

Смерекове дерево; смерека.

|| збірн. Смерекові зарослі, смерековий ліс.

|| Смерекова палиця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смеречина — смере́чина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. смеречина — СМЕРЕ́ЧИНА, и, ж. Смерекове дерево; смерека. Де-де несміла виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець (І. Франко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. смеречина — СМЕРЕ́ЧИНА, и, ж. Смерекове дерево; смерека. Де-де несміла виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець (Фр., VI, 1951, 7); Втроє вища смеречини здибилась нова, в небо вгвинчена пружина — вишка бурова (Рудь, Дон. зорі, 1958, 67); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  4. смеречина — Смеречина, -ни ж. 1) Одно дерево евреи. пихты. Гол. II. 154. 2) Пихтовый лѣсъ. Угор. Словник української мови Грінченка