смеречина
смере́чина
-и, ж.
Смерекове дерево; смерека.
|| збірн. Смерекові зарослі, смерековий ліс.
|| Смерекова палиця.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смеречина — смере́чина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- смеречина — СМЕРЕ́ЧИНА, и, ж. Смерекове дерево; смерека. Де-де несміла виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець (І. Франко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- смеречина — СМЕРЕ́ЧИНА, и, ж. Смерекове дерево; смерека. Де-де несміла виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець (Фр., VI, 1951, 7); Втроє вища смеречини здибилась нова, в небо вгвинчена пружина — вишка бурова (Рудь, Дон. зорі, 1958, 67); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- смеречина — Смеречина, -ни ж. 1) Одно дерево евреи. пихты. Гол. II. 154. 2) Пихтовый лѣсъ. Угор. Словник української мови Грінченка