1. Словник української мови Грінченка

стать

Стать, -ти

ж.

1) Состояніе, положеніе. Безталанна сирота терпіла горе та терпіла, не раз уже втікать хотіла, но і здоровє, і літа, страх 2, сором і дівоча стать її к двору мов прикували. Мкр. Г. 18. Він козак, його така стать (щоб воювати). О. 1861. XI. Кух. 9. жіно́ча ста́ть. Женщины. В останні времена жіноча стать убіратиметься аки біси. Св. Л. 76. дівоча стать, чоловіча стать. Дѣвушки, мужья.

2) Сословіе, званіе. Цих часів з жадної статі у москалі беруть: із міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі. Васильк. у.

3) Манеръ. Се все на одну стать. Кост. (О. 1862. VI. 45). Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать. Г. Барв. 454.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стать — Постать, постава [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. стать — стать іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. стать — Термін, який позначає психосоціальні відмінності між статями. англ. gender; нім. Geschlecht n –es, -er; угор. nem; рос. пол. Словник із соціальної роботи
  4. стать — (жіноча) жіноцтво; (чоловіча) чоловіки; (коня) будова тіла; Р. постать, фігура; (духовна) СТАН; ЖМ. манір, кшталт, копил <н. все на одну стать>. Словник синонімів Караванського
  5. стать — [стат'] -т'і, ор. -т':у, мн. -ат'і, -атеий Орфоепічний словник української мови
  6. стать — Постать, постава, див. статура, фігура, комплекція Словник чужослів Павло Штепа
  7. стать — СТАТЬ, і, ж. 1. Сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що забезпечує відтворення потомства і дозволяє розрізняти у більшості організмів чоловічі й жіночі особини, а також один із двох розрядів живих істот (чоловіків і жінок, самців і самок)... Словник української мови у 20 томах
  8. стать — -і, ж. 1》 Сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що забезпечує відтворення потомства і дозволяє розрізняти у більшості організмів чоловічі й жіночі особини, а також один із двох розрядів живих істот (чоловіків і жінок, самців і самок)... Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. стать — Комплекс ознак організму, які обумовлюють його здатність до утворення власних статевих клітин — жіночих (яйцеклітина) або чоловічих (сперматозоїди) гамет; розрізняють пов'язані зі статтю первинні ознаки: наявність статевих залоз — сім'яника і яєчника... Універсальний словник-енциклопедія
  10. стать — прекра́сна полови́на (стать) (ро́ду людсько́го). Жінки. — Отож нічого не відказала (хазяйка), а тільки плюнула, так-таки й плюнула на вічний сором прекрасній половині роду людського… (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
  11. стать — БУДО́ВА (загальний склад, форма тіла людини), СТАТУ́РА, СКЛАД, ПО́СТАТЬ, ФІГУ́РА, СТАТЬ (звичайно про гарну, правильну будову тіла); КОМПЛЕ́КЦІЯ, ГАБАРИ́ТИ мн., жарт., ірон. (звичайно при підкресленні повноти, огрядності). Словник синонімів української мови
  12. стать — Стать, -ті, -ті, -ттю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. стать — СТАТЬ, і, ж. 1. Сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що забезпечує відтворення потомства і дозволяє розрізняти у більшості організмів чоловічі й жіночі особини, а також один із двох розрядів живих істот (чоловіків і жінок, самців і самок)... Словник української мови в 11 томах