1. Словник української мови Грінченка

туманитися

Туманитися, -ниться

гл. Показываться туману, дѣлаться туманно. Ой хмариться, туманаться і дощ капотить. н. п. Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туманитися — тума́ни́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. туманитися — ТУМА́НИ́ТИСЯ, а́ни́ться, недок. 1. Покриватися, огортатися туманом, ставати туманним. Туманяться діброви, І присмерк виповня високий бір сосновий (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича); // безос. З'являтися (про туман). Ох!... Словник української мови у 20 томах
  3. туманитися — -аниться, недок. 1》 Покриватися, огортатися туманом, ставати туманним. || безос. З'являтися (про туман). || Бути туманним. || Виднітися в тумані; виднітися, як у тумані, як крізь туман. 2》 Застилатися, заволікатися слізьми (про очі) або потьмарюватися (про зір, погляд, очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. туманитися — голова́ тумані́є (тума́ни́ться, чмані́є і т. ін.) від чого і без додатка. Хто-небудь втрачає чіткість думки, здатність виразно сприймати все навколишнє (від хвилювання, сильного болю, голоду і т. ін.). Фразеологічний словник української мови
  5. туманитися — ТУМА́НИ́ТИСЯ, а́ни́ться, недок. 1. Покриватися, огортатися туманом, ставати туманним. Туманяться діброви, І присмерк виповня високий бір сосновий (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 33); // безос. З’являтися (про туман). Ох!... Словник української мови в 11 томах