1. Великий тлумачний словник сучасної мови

туманитися

тума́нитися

-аниться, недок.

1》 Покриватися, огортатися туманом, ставати туманним.

|| безос. З'являтися (про туман).

|| Бути туманним.

|| Виднітися в тумані; виднітися, як у тумані, як крізь туман.

2》 Застилатися, заволікатися слізьми (про очі) або потьмарюватися (про зір, погляд, очі).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туманитися — тума́ни́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. туманитися — ТУМА́НИ́ТИСЯ, а́ни́ться, недок. 1. Покриватися, огортатися туманом, ставати туманним. Туманяться діброви, І присмерк виповня високий бір сосновий (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича); // безос. З'являтися (про туман). Ох!... Словник української мови у 20 томах
  3. туманитися — голова́ тумані́є (тума́ни́ться, чмані́є і т. ін.) від чого і без додатка. Хто-небудь втрачає чіткість думки, здатність виразно сприймати все навколишнє (від хвилювання, сильного болю, голоду і т. ін.). Фразеологічний словник української мови
  4. туманитися — ТУМА́НИ́ТИСЯ, а́ни́ться, недок. 1. Покриватися, огортатися туманом, ставати туманним. Туманяться діброви, І присмерк виповня високий бір сосновий (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 33); // безос. З’являтися (про туман). Ох!... Словник української мови в 11 томах
  5. туманитися — Туманитися, -ниться гл. Показываться туману, дѣлаться туманно. Ой хмариться, туманаться і дощ капотить. н. п. Харьк. Словник української мови Грінченка