харчати
Харчати, -чу, -чиш
гл. Хрипѣть, трудно дышать. Брати аж харчать — сплять. Мнж. 26. Де упали, там заснули, сопли, харчали і хропли. Котл. Ен. І. 21.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- харчати — харча́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- харчати — див. хропіти Словник синонімів Вусика
- харчати — ХАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм. 1. Те саме, що хрипі́ти. Переляканий осавула тільки харчав під Кавуном (І. Нечуй-Левицький); – Пустіть! Я їм голови позриваю!.. Повбиваю!.. Потрощу!.. Пустіть! – Далі вже й слова не міг сказати, тільки харчав (Б. Словник української мови у 20 томах
- харчати — -чу, -чиш, недок., розм. 1》 Те саме, що хрипіти. || Говорити з хрипом, хрипким голосом. 2》 Видавати хриплі звуки при диханні під час сну; хропти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- харчати — ХРИПІ́ТИ (видавати горлом хрипкі звуки; говорити хрипко), ХАРЧА́ТИ розм., ХАВЧА́ТИ розм., РИПІ́ТИ розм. Цигуля з Юхимом .. витягли Невкипілого. Він бився в руках і не міг крикнути, лише хрипів, зціпивши зуби (А. Головко); — Це ти, Шовкун?... Словник синонімів української мови
- харчати — Харча́ти, харчу́, -чи́ш, -ча́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- харчати — ХАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм. 1. Те саме, що хрипі́ти. Переляканий осавула тільки харчав під Кавуном (Н.-Лев., II, 1956, 203); Гошка прибичовує його [теля] коло полудрабка так, що воно харчить і крутить головою. Словник української мови в 11 томах