харчати

Значення в інших словниках

1. харчати — харча́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. харчати — ХАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм. 1. Те саме, що хрипі́ти. Переляканий осавула тільки харчав під Кавуном (І. Нечуй-Левицький); – Пустіть! Я їм голови позриваю!.. Повбиваю!.. Потрощу!.. Пустіть! – Далі вже й слова не міг сказати, тільки харчав (Б. Словник української мови у 20 томах
3. харчати — -чу, -чиш, недок., розм. 1》 Те саме, що хрипіти. || Говорити з хрипом, хрипким голосом. 2》 Видавати хриплі звуки при диханні під час сну; хропти. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. харчати — ХРИПІ́ТИ (видавати горлом хрипкі звуки; говорити хрипко), ХАРЧА́ТИ розм., ХАВЧА́ТИ розм., РИПІ́ТИ розм. Цигуля з Юхимом .. витягли Невкипілого. Він бився в руках і не міг крикнути, лише хрипів, зціпивши зуби (А. Головко); — Це ти, Шовкун?... Словник синонімів української мови
5. харчати — Харча́ти, харчу́, -чи́ш, -ча́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. харчати — ХАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм. 1. Те саме, що хрипі́ти. Переляканий осавула тільки харчав під Кавуном (Н.-Лев., II, 1956, 203); Гошка прибичовує його [теля] коло полудрабка так, що воно харчить і крутить головою. Словник української мови в 11 томах
7. харчати — Харчати, -чу, -чиш гл. Хрипѣть, трудно дышать. Брати аж харчать — сплять. Мнж. 26. Де упали, там заснули, сопли, харчали і хропли. Котл. Ен. І. 21. Словник української мови Грінченка