кольоровий
кольоровий – різноколірний
З однаковими іменниками можуть поєднуватися обидва прикметники, але при цьому передавати різний зміст. Наприклад, словосполучення кольоровий папір означає, що він не білий і не чорний, а якогось іншого забарвлення. Різноколірний уживають, коли треба наголосити на його багатобарвності. “Через усю кімнату, від дверей до вікон, простягся легенький ланцюжок, зроблений з різноколірного паперу” (Олесь Донченко).
Однак у нас часом і в усному мовленні, й на письмі вдаються до слова різнокольоровий. “У вікна крізь різнокольорові шибки ллється м’яке райдужне світло, сповнюючи зали, фойє і коридори барвистим присмерком”. Безперспективність цієї форми очевидна. По-перше, семантика прикметника не дає можливості сполучати його з прислівником різно. По-друге, у всіх словах, до складу яких входить компонент з коренем -колір, фіксується форма -колірний, а не кольоровий. Приміром, багатоколірний, одноколірний, двоколірний, триколірний, безколірний. Тож немає рації забирати різноколірний з цього ряду.
Значення в інших словниках
- кольоровий — кольоро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- кольоровий — КОЛЬОРОВИЙ – КОЛІРНИЙ – КОЛЬОРИСТИЙ Кольоровий. Який має яскравий або світлий колір; забарвлений у різні кольори, різноколірний тощо: кольоровий олівець, кольоровий халат, кольорове кіно. Колірний. Пов’язаний з кольором: колірна гама, колірна композиція. Літературне слововживання
- кольоровий — Забарвлений, барвистий, не безкольоровий; (багатобарвний) веселковий, різнобарвий, сов. різноколірний; (- расу) не білий; (метал) не чорний. Словник синонімів Караванського
- кольоровий — див. барвистий Словник синонімів Вусика
- кольоровий — [кол'оровией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- кольоровий — -а, -е. 1》 Який має яскравий або світлий (не білий) колір. Кольорові олівці. 2》 Забарвлений у різні кольори; різноколірний. || Який відтворює природне забарвлення зображуваного (про кіно, телебачення). 3》 Який належить не до білої раси (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кольоровий — Барвний, забарвлений, фарбований, фарбовий, див. колір Словник чужослів Павло Штепа
- кольоровий — КОЛЬОРО́ВИЙ, а, е. 1. Який має яскравий або світлий (але не білий) колір. Я таки справді мушу собі сукню пошити хоч яку-небудь та білу, бо я не хочу бути в чорному на твоєму весіллі... Словник української мови у 20 томах
- кольоровий — КОЛЬОРО́ВИЙ (який має яскравий або світлий колір); ЗАБА́РВЛЕНИЙ, ОБА́РВЛЕНИЙ розм. (якому надано певного кольору, барви, відтінків кольору). Це був молодий повновидий хлопець, жвавий та верткий, пишно убраний в кольорове убрання (І. Словник синонімів української мови
- кольоровий — Кольоро́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кольоровий — КОЛЬОРО́ВИЙ, а, е. 1. Який має яскравий або світлий (не білий) колір. Я таки справді мушу собі сукню пошити хоч яку-небудь та білу, бо я не хочу бути в чорному на твоєму весіллі, а в кольоровому я просто якось не в стані бачити себе тепер (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах