кольоровий

КОЛЬОРО́ВИЙ, а, е.

1. Який має яскравий або світлий (але не білий) колір.

Я таки справді мушу собі сукню пошити хоч яку-небудь та білу, бо я не хочу бути в чорному на твоєму весіллі, а в кольоровому я просто якось не в стані бачити себе тепер (Леся Українка);

Спалахує лампа під великим кольоровим абажуром (І. Микитенко);

Над сонцем синя баня неба, поділена на концентричні кольорові кола – від рожевого над сонцем і до темного ультрамариново-зеленого вгорі, в зеніті (І. Багряний);

Романенко уважно раз і другий раз прочитав підкреслені кольоровим олівцем рядки в передовій статті (С. Журахович).

2. Забарвлений у різні кольори; різноколірний.

Заревли десь труби, і увесь цей кольоровий натовп якимось чудом перетворився в живий вінок, що стиха під музику пішов кружить по залі (С. Васильченко);

Біля одної – білої [юрти], з відкритим верхом – стояв Джамбул, у кольоровому халаті (О. Десняк);

На стінах висіли малюнки – і кольорові, і штрихові (В. Нестайко);

// Який відтворює природне забарвлення зображуваного (про кіно, телебачення, фотографію і т. ін.).

Блискучі переваги кольорового кіно перед чорно-білим очевидні, як очевидні і безмежні перспективи його розвитку (О. Довженко);

– Я чув, Костянтине Фердинандовичу, що вже вигадали кольорову фотографію (Б. Антоненко-Давидович).

3. Який належить не до білої раси людей.

Кольорові люди отримали свою назву від різних відтінків коричневого кольору: від молочного до майже чорного (із журн.);

На .. вечірку запрошувалися піаніст або невеличкий ансамбль, що виконували танцювальну музику. Ця форма розваг користувалася великою популярністю серед кольорового населення (з газ.).

4. Який стосується виробництва всіх металів, крім заліза і його сплавів.

Кольорове лиття (сплави алюмінію, міді, цинку, магнію та ін.) завдяки особливим властивостям металів (антикорозійність, електропровідність, мала маса та ін.) використовують у приладобудуванні, виробництві машин і апаратів, у сантехніці тощо (з наук.-попул. літ.);

Алюмінієва промисловість є однією з основних галузей кольорової металургії України (з газ.).

5. Те саме, що ко́лірний.

У кожного кольору є три основні властивості: кольоровий тон, насиченість і світлота (з наук. літ.);

Мета уроку – сформувати в школярів поняття про кольоровий спектр, показати значення кольору в житті людини, розвинути естетичний смак (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кольоровий — кольоровий – різноколірний З однаковими іменниками можуть поєднуватися обидва прикметники, але при цьому передавати різний зміст. Наприклад, словосполучення кольоровий папір означає, що він не білий і не чорний, а якогось іншого забарвлення. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. кольоровий — кольоро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. кольоровий — КОЛЬОРОВИЙ – КОЛІРНИЙ – КОЛЬОРИСТИЙ Кольоровий. Який має яскравий або світлий колір; забарвлений у різні кольори, різноколірний тощо: кольоровий олівець, кольоровий халат, кольорове кіно. Колірний. Пов’язаний з кольором: колірна гама, колірна композиція. Літературне слововживання
  4. кольоровий — Забарвлений, барвистий, не безкольоровий; (багатобарвний) веселковий, різнобарвий, сов. різноколірний; (- расу) не білий; (метал) не чорний. Словник синонімів Караванського
  5. кольоровий — див. барвистий Словник синонімів Вусика
  6. кольоровий — [кол'оровией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  7. кольоровий — -а, -е. 1》 Який має яскравий або світлий (не білий) колір. Кольорові олівці. 2》 Забарвлений у різні кольори; різноколірний. || Який відтворює природне забарвлення зображуваного (про кіно, телебачення). 3》 Який належить не до білої раси (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. кольоровий — Барвний, забарвлений, фарбований, фарбовий, див. колір Словник чужослів Павло Штепа
  9. кольоровий — КОЛЬОРО́ВИЙ (який має яскравий або світлий колір); ЗАБА́РВЛЕНИЙ, ОБА́РВЛЕНИЙ розм. (якому надано певного кольору, барви, відтінків кольору). Це був молодий повновидий хлопець, жвавий та верткий, пишно убраний в кольорове убрання (І. Словник синонімів української мови
  10. кольоровий — Кольоро́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. кольоровий — КОЛЬОРО́ВИЙ, а, е. 1. Який має яскравий або світлий (не білий) колір. Я таки справді мушу собі сукню пошити хоч яку-небудь та білу, бо я не хочу бути в чорному на твоєму весіллі, а в кольоровому я просто якось не в стані бачити себе тепер (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах