1. Літературне слововживання

кольоровий

КОЛЬОРОВИЙ – КОЛІРНИЙ – КОЛЬОРИСТИЙ

Кольоровий. Який має яскравий або світлий колір; забарвлений у різні кольори, різноколірний тощо: кольоровий олівець, кольоровий халат, кольорове кіно.

Колірний. Пов’язаний з кольором: колірна гама, колірна композиція.

Кольористий. Забарвлений у різні кольори: кольористе вбрання.

Див. також ...колірний, ...кольоровий.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кольоровий — кольоровий – різноколірний З однаковими іменниками можуть поєднуватися обидва прикметники, але при цьому передавати різний зміст. Наприклад, словосполучення кольоровий папір означає, що він не білий і не чорний, а якогось іншого забарвлення. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. кольоровий — кольоро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. кольоровий — Забарвлений, барвистий, не безкольоровий; (багатобарвний) веселковий, різнобарвий, сов. різноколірний; (- расу) не білий; (метал) не чорний. Словник синонімів Караванського
  4. кольоровий — див. барвистий Словник синонімів Вусика
  5. кольоровий — [кол'оровией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. кольоровий — -а, -е. 1》 Який має яскравий або світлий (не білий) колір. Кольорові олівці. 2》 Забарвлений у різні кольори; різноколірний. || Який відтворює природне забарвлення зображуваного (про кіно, телебачення). 3》 Який належить не до білої раси (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. кольоровий — Барвний, забарвлений, фарбований, фарбовий, див. колір Словник чужослів Павло Штепа
  8. кольоровий — КОЛЬОРО́ВИЙ, а, е. 1. Який має яскравий або світлий (але не білий) колір. Я таки справді мушу собі сукню пошити хоч яку-небудь та білу, бо я не хочу бути в чорному на твоєму весіллі... Словник української мови у 20 томах
  9. кольоровий — КОЛЬОРО́ВИЙ (який має яскравий або світлий колір); ЗАБА́РВЛЕНИЙ, ОБА́РВЛЕНИЙ розм. (якому надано певного кольору, барви, відтінків кольору). Це був молодий повновидий хлопець, жвавий та верткий, пишно убраний в кольорове убрання (І. Словник синонімів української мови
  10. кольоровий — Кольоро́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. кольоровий — КОЛЬОРО́ВИЙ, а, е. 1. Який має яскравий або світлий (не білий) колір. Я таки справді мушу собі сукню пошити хоч яку-небудь та білу, бо я не хочу бути в чорному на твоєму весіллі, а в кольоровому я просто якось не в стані бачити себе тепер (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах