кольоровий
КОЛЬОРО́ВИЙ, а, е.
1. Який має яскравий або світлий (не білий) колір.
Я таки справді мушу собі сукню пошити хоч яку-небудь та білу, бо я не хочу бути в чорному на твоєму весіллі, а в кольоровому я просто якось не в стані бачити себе тепер (Л. Укр., V, 1956, 346);
Романенко уважно раз і другий раз прочитав підкреслені кольоровим олівцем рядки в передовій статті (Жур., Звич. турботи, 1960, 54);
Спалахує лампа під великим кольоровим абажуром (Мик., І, 1957, 406).
2. Забарвлений у різні кольори; різноколірний.
Біля одної — білої [юрти], з відкритим верхом — стояв Джамбул, у кольоровому халаті (Десняк, Опов., 1951, 41);
Сліди розпису на стінках деяких моделей свідчать про те, що стіни жител зафарбовували або розписували кольоровим візерунком, добре відомим з посудин трипільців (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 61);
// Який відтворює природне забарвлення зображуваного (про кіно, телебачення).
Блискучі переваги кольорового кіно перед чорно-білим очевидні, як очевидні і безмежні перспективи його розвитку (Довж., III, 1960, 131);
Промисловість вже почала освоювати нову апаратуру кольорового телебачення для серійного виробництва (Наука.., 11, 1958, 29).
3. Який належить не до білої раси (про людей).
Кольорове населення.
4. Який стосується виробництва всіх металів, крім заліза або його сполук.
В кольоровій металургії передбачається величезне зростання виробництва алюмінію та рафінованої міді (Наука.., 3, 1959, 2).
◊ Кольоро́ві мета́ли див. мета́л.
5. Прикм. до ко́лір 1; колірний.
Розвивається так званий поліхромний стиль, у якому кольоровий ефект досягався шляхом поєднання на золотому або срібному фоні різних вставок з яскравого різнокольорового каміння і скла (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 239).
Значення в інших словниках
- кольоровий — кольоровий – різноколірний З однаковими іменниками можуть поєднуватися обидва прикметники, але при цьому передавати різний зміст. Наприклад, словосполучення кольоровий папір означає, що він не білий і не чорний, а якогось іншого забарвлення. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- кольоровий — кольоро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- кольоровий — КОЛЬОРОВИЙ – КОЛІРНИЙ – КОЛЬОРИСТИЙ Кольоровий. Який має яскравий або світлий колір; забарвлений у різні кольори, різноколірний тощо: кольоровий олівець, кольоровий халат, кольорове кіно. Колірний. Пов’язаний з кольором: колірна гама, колірна композиція. Літературне слововживання
- кольоровий — Забарвлений, барвистий, не безкольоровий; (багатобарвний) веселковий, різнобарвий, сов. різноколірний; (- расу) не білий; (метал) не чорний. Словник синонімів Караванського
- кольоровий — див. барвистий Словник синонімів Вусика
- кольоровий — [кол'оровией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- кольоровий — -а, -е. 1》 Який має яскравий або світлий (не білий) колір. Кольорові олівці. 2》 Забарвлений у різні кольори; різноколірний. || Який відтворює природне забарвлення зображуваного (про кіно, телебачення). 3》 Який належить не до білої раси (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кольоровий — Барвний, забарвлений, фарбований, фарбовий, див. колір Словник чужослів Павло Штепа
- кольоровий — КОЛЬОРО́ВИЙ, а, е. 1. Який має яскравий або світлий (але не білий) колір. Я таки справді мушу собі сукню пошити хоч яку-небудь та білу, бо я не хочу бути в чорному на твоєму весіллі... Словник української мови у 20 томах
- кольоровий — КОЛЬОРО́ВИЙ (який має яскравий або світлий колір); ЗАБА́РВЛЕНИЙ, ОБА́РВЛЕНИЙ розм. (якому надано певного кольору, барви, відтінків кольору). Це був молодий повновидий хлопець, жвавий та верткий, пишно убраний в кольорове убрання (І. Словник синонімів української мови
- кольоровий — Кольоро́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)