1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кольоровий

кольоро́вий

-а, -е.

1》 Який має яскравий або світлий (не білий) колір. Кольорові олівці.

2》 Забарвлений у різні кольори; різноколірний.

|| Який відтворює природне забарвлення зображуваного (про кіно, телебачення).

3》 Який належить не до білої раси (про людей). Кольорове населення.

4》 Який стосується виробництва всіх металів, крім заліза або його сполук.

5》 Прикм. до колір 1); колірний.

Кольорова тріада полігр. — три основних кольори поліграфічних фарб – червоний, жовтий, синій, при накладанні яких отримують повноколірне зображення на папері.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кольоровий — кольоровий – різноколірний З однаковими іменниками можуть поєднуватися обидва прикметники, але при цьому передавати різний зміст. Наприклад, словосполучення кольоровий папір означає, що він не білий і не чорний, а якогось іншого забарвлення. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. кольоровий — кольоро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. кольоровий — КОЛЬОРОВИЙ – КОЛІРНИЙ – КОЛЬОРИСТИЙ Кольоровий. Який має яскравий або світлий колір; забарвлений у різні кольори, різноколірний тощо: кольоровий олівець, кольоровий халат, кольорове кіно. Колірний. Пов’язаний з кольором: колірна гама, колірна композиція. Літературне слововживання
  4. кольоровий — Забарвлений, барвистий, не безкольоровий; (багатобарвний) веселковий, різнобарвий, сов. різноколірний; (- расу) не білий; (метал) не чорний. Словник синонімів Караванського
  5. кольоровий — див. барвистий Словник синонімів Вусика
  6. кольоровий — [кол'оровией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  7. кольоровий — Барвний, забарвлений, фарбований, фарбовий, див. колір Словник чужослів Павло Штепа
  8. кольоровий — КОЛЬОРО́ВИЙ, а, е. 1. Який має яскравий або світлий (але не білий) колір. Я таки справді мушу собі сукню пошити хоч яку-небудь та білу, бо я не хочу бути в чорному на твоєму весіллі... Словник української мови у 20 томах
  9. кольоровий — КОЛЬОРО́ВИЙ (який має яскравий або світлий колір); ЗАБА́РВЛЕНИЙ, ОБА́РВЛЕНИЙ розм. (якому надано певного кольору, барви, відтінків кольору). Це був молодий повновидий хлопець, жвавий та верткий, пишно убраний в кольорове убрання (І. Словник синонімів української мови
  10. кольоровий — Кольоро́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. кольоровий — КОЛЬОРО́ВИЙ, а, е. 1. Який має яскравий або світлий (не білий) колір. Я таки справді мушу собі сукню пошити хоч яку-небудь та білу, бо я не хочу бути в чорному на твоєму весіллі, а в кольоровому я просто якось не в стані бачити себе тепер (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах