абсолютний

АБСОЛЮТНИЙ – АБСОЛЮТИСТСЬКИЙ

Абсолютний. Безвідносний, узятий поза зв’язком; цілковитий, повний. Вж. зі сл.: критерій, нуль, приріст, розмір, вага, вартість, величина, висота, категорія, маса, рента, температура, право, чемпіон, більшість, вологість, істина, тиша, ясність.

Абсолютистський. Характерний для абсолютизму, властивий йому. Вж. зі сл.: режим, держава, монархія.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абсолютний — АБСОЛЮ́ТНИЙ, а, е. 1. Безвідносний, узятий поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний. Новими відкриттями було зруйновано цілий ряд принципів, які вважалися вічними й абсолютними (із журн.); // у знач. ім. абсолю́тне, ного... Словник української мови у 20 томах
  2. абсолютний — абсолю́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. абсолютний — АБСОЛЮ́ТНИЙ, а, е. 1. Безвідносний, узятий поза зв’язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний. Для нас, революційних соціал-демократів, повстання є не абсолютний, а конкретний лозунг (Ленін, 9, 1949, 238)... Словник української мови в 11 томах
  4. абсолютний — -а, -е. 1》 Безвідносний, узятий поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний. 2》 Цілковито чистий, без домішок. Абсолютний спирт — етиловий спирт, який практично не містить води. 3》 Цілковитий, повний; необмежений; досконалий, довершений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. абсолютний — АБСОЛЮ́ТНИЙ (який існує поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь), БЕЗВІДНО́СНИЙ. Визначаючи абсолютну і відносну міри масових явищ, ми.. свідомо чи несвідомо прагнемо дати оцінку даному явищу шляхом порівняння його міри з іншими (М. Птуха). Словник синонімів української мови
  6. абсолютний — Абсолю́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. абсолютний — (який існує незалежно, поза зв'язком) безвідносний. Словник синонімів Полюги
  8. абсолютний — Повний, цілковитий Словник синонімів Вусика
  9. абсолютний — абсолю́тний (лат. absolutus) 1. Безумовний, необмежений, безвідносний. 2. філософ. А-на істина – істина, що дає повне, всебічне, вичерпне знання об’єктивної дійсності. В широкому розумінні – абсолютне знання про весь світ. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. абсолютний — абсолю́тний нуль. Нікчемна і непотрібна людина. Пояснив (Лаврін Тесля): — Я — ніщо. Розумієте, абсолютний нуль. Навіть не перекотиполе (Л. Дмитерко). Фразеологічний словник української мови
  11. абсолютний — (чемпіон) цілковитий, повний; (монарх) необмежений; (принцип) безумовний, всеосяжний, всеохопний, тотальний, безвідносний. Словник синонімів Караванського
  12. абсолютний — [абсоул'утнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  13. абсолютний — рос. абсолютный (латин. absolutus) — безумовний; необмежений, безвідносний. Eкономічна енциклопедія