абсолютний
АБСОЛЮ́ТНИЙ, а, е.
1. Безвідносний, узятий поза зв’язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний.
Для нас, революційних соціал-демократів, повстання є не абсолютний, а конкретний лозунг (Ленін, 9, 1949, 238);
Новими відкриттями був зруйнований цілий ряд принципів, які вважались вічними і абсолютними (Вісник АН, 4, 1957, 4).
2. Цілковитий, повний.
Тут по цілих днях можеш бути в абсолютній самоті, серед природи (Коцюб., III, 1956, 358);
Франка високо цінив Стефаника як майстра новел істинного жанру і відзначав, що Стефаник — абсолютний володар форми (Укр. літ., 9, 1957, 303);
Над бліндажем стояла абсолютна тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля: у сусідів била важка артилерія (Ю. Янов., II, 1954, 8);
// Необмежений.
Думає [князь-мурин] про те, що він був колись абсолютним монархом понад далеким, далеким Нігером (Л. Укр., IV, 1954,134).
Абсолю́тна бі́льшість кого, чого — переважна більшість кого-, чого-небудь.
Головою колгоспу знову обрали Данила Зарубу. Він одержав абсолютну більшість голосів (Кучер, Трудна любов, 1960, 488).
∆ Абсолю́тна вага́ насі́ння — виражена в грамах вага 1000 зернин, узятих без вибору із загальної маси очищеного насіння.
Додаткове штучне запилення соняшника поліпшує якість насіння, збільшує його абсолютну вагу (Ол. та ефір. культ., 1956, 63);
Абсолю́тна величина́ [ді́йсного] числа́, мат. — саме число, взяте без знака плюс або мінус;
Абсолю́тна воло́гість пові́тря, фіз. — кількість водяної пари в грамах, що міститься в даний момент в 1 м³ повітря;
Абсолю́тна додатко́ва ва́ртість, ек. — додаткова вартість, створювана шляхом подовження робочого дня за межі необхідного робочого часу.
Додаткову вартість, створювану подовженням робочого дня, я називаю абсолютною додатковою вартістю (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 316);
Абсолю́тна іде́я, філос. — те саме, що абсолю́т.
Воздвиженський почав розказувати, що Гегель мав філософію за найвищий ступінь абсолютної ідеї, що релігію він ставив нижче (Н.-Лев., І, 1956, 365);
Абсолю́тна і́стина, філос. — об’єктивна реальність, що пізнається через ряд відносних істин.
Визнавати об’єктивну, тобто незалежну від людини і від людства, істину значить так чи інакше визнавати абсолютну істину (Ленін, 14, 1949,115);
Абсолю́тний нуль, фіз. — найнижча температура (-273,16° С), при якій припиняється тепловий рух молекул у тілі;
Абсолю́тна [земе́льна] ре́нта, ек. — в капіталістичних країнах — рента, яку одержує землевласник з усіх ділянок землі, незалежно від їх родючості або вигідності розташування щодо ринків збуту.
Теорія Маркса розрізняє ренту двоякого виду: диференціальну і абсолютну (Ленін, 13, 1949, 260);
Абсолю́тний слух, муз. — здатність на слух точно визначати висоту звуків.
Фрезерувальник за спеціальністю, він мав абсолютний музикальний слух (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 761);
Абсолю́тна температу́ра, фіз. — температура, що вимірюється від абсолютного нуля;
Абсолю́тний чемпіо́н — спортсмен, який одержав найбільшу кількість очок у змаганнях з різних вправ якого-небудь виду спорту.
Гімнасти Лариса Латиніна і Віктор Чукарін здобули найбільший успіх: вони стали абсолютними чемпіонами олімпіади (Літ. газ., 25.I 1957, 1).