1. Великий тлумачний словник сучасної мови

абсолютний

абсолю́тний

-а, -е.

1》 Безвідносний, узятий поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний.

2》 Цілковито чистий, без домішок.

Абсолютний спирт — етиловий спирт, який практично не містить води.

3》 Цілковитий, повний; необмежений; досконалий, довершений.

Абсолютна величина [дійсного] числа мат. — саме число, взяте без знака плюс або мінус.

Абсолютна висота — перевищення по вертикалі даного пункту земної поверхні над рівнем, який приймають за нульовий.

Абсолютна відповідальність юр. — вид матеріальної відповідальності, що настає в результаті завдання шкоди.

Абсолютна вологість повітря фіз. — кількість водяної пари в грамах, що міститься в даний момент в 1 м3 повітря.

Абсолютна додаткова вартість ек. — додаткова вартість, створювана подовженням робочого дня за межі необхідного робочого часу.

Абсолютна ідея філос. — те саме, що абсолют.

Абсолютна істина філос. — об'єктивна реальність, що пізнається через ряд відносних істин.

Абсолютна монархія — різновид монархічної форми правління, який характеризується зосередженням усієї повноти державної, а також духовної влади в руках монарха.

Абсолютна похибка — модуль різниці між точним числом та наближеним його значенням.

Абсолютна [земельна] рента ек. — рента, яку одержує землевласник з усіх ділянок землі.

Абсолютна температура фіз. — температура, що вимірюється по абсолютній термодинамічній шкалі.

Абсолютний нуль фіз. — найнижча температура (-273,16°C), за якої припиняється тепловий рух молекул у тілі.

Абсолютний слух — здатність пізнавати та відтворювати висоту будь-якого звуку без попереднього слухового настроювання.

Абсолютний чемпіон — спортсмен, що переміг усіх претендентів на звання переможця змагань.

Абсолютні системи одиниць фіз. — системи одиниць, у яких одиниці довжини, маси і часу вибрані за основні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абсолютний — (який існує незалежно, поза зв'язком) безвідносний. Словник синонімів Полюги
  2. абсолютний — абсолю́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. абсолютний — АБСОЛЮТНИЙ – АБСОЛЮТИСТСЬКИЙ Абсолютний. Безвідносний, узятий поза зв’язком; цілковитий, повний. Вж. зі сл.: критерій, нуль, приріст, розмір, вага, вартість, величина, висота, категорія, маса, рента, температура, право, чемпіон, більшість, вологість... Літературне слововживання
  4. абсолютний — (чемпіон) цілковитий, повний; (монарх) необмежений; (принцип) безумовний, всеосяжний, всеохопний, тотальний, безвідносний. Словник синонімів Караванського
  5. абсолютний — [абсоул'утнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  6. абсолютний — АБСОЛЮ́ТНИЙ, а, е. 1. Безвідносний, узятий поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний. Новими відкриттями було зруйновано цілий ряд принципів, які вважалися вічними й абсолютними (із журн.); // у знач. ім. абсолю́тне, ного... Словник української мови у 20 томах
  7. абсолютний — Повний, цілковитий Словник синонімів Вусика
  8. абсолютний — абсолю́тний (лат. absolutus) 1. Безумовний, необмежений, безвідносний. 2. філософ. А-на істина – істина, що дає повне, всебічне, вичерпне знання об’єктивної дійсності. В широкому розумінні – абсолютне знання про весь світ. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. абсолютний — абсолю́тний нуль. Нікчемна і непотрібна людина. Пояснив (Лаврін Тесля): — Я — ніщо. Розумієте, абсолютний нуль. Навіть не перекотиполе (Л. Дмитерко). Фразеологічний словник української мови
  10. абсолютний — АБСОЛЮ́ТНИЙ (який існує поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь), БЕЗВІДНО́СНИЙ. Визначаючи абсолютну і відносну міри масових явищ, ми.. свідомо чи несвідомо прагнемо дати оцінку даному явищу шляхом порівняння його міри з іншими (М. Птуха). Словник синонімів української мови
  11. абсолютний — Абсолю́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. абсолютний — АБСОЛЮ́ТНИЙ, а, е. 1. Безвідносний, узятий поза зв’язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний. Для нас, революційних соціал-демократів, повстання є не абсолютний, а конкретний лозунг (Ленін, 9, 1949, 238)... Словник української мови в 11 томах
  13. абсолютний — рос. абсолютный (латин. absolutus) — безумовний; необмежений, безвідносний. Eкономічна енциклопедія