1. Літературне слововживання

нарешті

НАРЕШТІ – НА РЕШТІ

Нарешті, присл. Після чого-небудь, у кінці чогось; у знач. вст. сл., виг. Сіли нарешті, поїхали (Г.Хоткевич); Нарешті біла рівнина залишилася позаду (З.Тулуб); Військові частини переправлялися па плацдарм, і нарешті дійшла черга й до Чубенка (Ю.Яновський); Яшко довго нудився на самоті. Нарешті не витерпів – пішов (А.Головко); Нарешті! Всім стало легше. Виходили з хат, збивались в купи і поспішали (М.Коцюбинський).

На решті, ім. з прийм. Ми розглянемо лише два основних питання. На решті питань спинятися не будемо (з газети).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарешті — наре́шті прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нарешті — пр., кінець-кінцем, врешті, сил. в решті решт; наостанку; ФР. на додаток, на закінчення, плюс до всього <н. лом, штир і нарешті вісь>. Словник синонімів Караванського
  3. нарешті — Врешті, врешті-решт, зрештою Фразеологічні синоніми: аж ось; аж от; і ось Словник синонімів Вусика
  4. нарешті — 1》 присл. Після чого-небудь, наприкінці чогось. 2》 у знач. єднального спол. (перев. із спол. "і"). Уживається в разі переліку для приєднання останнього слова, останніх слів або речення. 3》 у знач. вставн. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нарешті — НАРЕ́ШТІ. 1. присл. Після чого-небудь, у кінці чогось. Бжозовський ждав тиждень, ждав другий, а суду не було .. Нарешті його покликали в суд (І. Нечуй-Левицький); Степан Петрович одхилився на спинку кушетку й заплющив очі. Словник української мови у 20 томах
  6. нарешті — НАРЕ́ШТІ (після ряду певних подій, явищ, предметів і т. ін., наприкінці якоїсь дії — у її кінцевому наслідку, в її завершенні), ВРЕ́ШТІ (УРЕ́ШТІ), ЗРЕ́ШТОЮ, ВРЕ́ШТІ-РЕ́ШТ (УРЕ́ШТІ-РЕ́ШТ), ВКІНЦІ́ (УКІНЦІ́) розм., ОСЬ (ужив. Словник синонімів української мови
  7. нарешті — Наре́шті, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. нарешті — НАРЕ́ШТІ. 1. присл. Після чого-небудь, у кінці чогось. Бжозовський ждав тиждень, ждав другий, а суду не було.. Нарешті його покликали в суд (Н.-Лев., II, 1956, 251); Нарешті Василькові пощастило вхопитись за гілку (Донч. Словник української мови в 11 томах
  9. нарешті — Нарешті нар. Наконецъ. А нарешті піп Кирика кулаком у стіну: пішов геть з моєї хати, єретичий сину! ЗОЮР. II. 86. Ой пив мед і горілку, ще й музики водив, а нарешті досталося, що в полиції сидів. Руд. Чп. 237. Словник української мови Грінченка