усміхатися

УСМІХАТИСЯ (ВСМІХАТИСЯ) – ПОСМІХАТИСЯ

Усміхатися (всміхатися), усміхнутися (всміхнутися). Усмішкою виявляти певні почуття (переважно радість, задоволення тощо), а також переносно. Видно, люблять цю дівчину усі – так ласкаво до неї усміхаються (Г.Хоткевич); Він усміхається скупо, краєм рота (О.Гончар); Очі в неї усміхались од щастя (В.Земляк); Вона бачить, що я зайшов у двір, і ще здалеку всміхається (Є.Гуцало).

Посміхатися, посміхнутися. 1. Посмішкою виявляти своє почуття або ставлення до когось, чогось (переважно з відтінком іронії, глузування тощо). Анка лише загадково посміхалась і не відповідала (М.Трублаїні); Яків колюче посміхається (М.Стельмах). 2. Те саме, що усміхатися. Посміхалась вона тільки очима, і посмішка була лагідна (Ю.Смолич); Регулювальники майже ніколи не посміхалися, вони були надто заклопотані (П.Загребельний).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

усміхатися — усміха́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
усміхатися — Дарувати <�пускати> усмішку, обдаровувати усмішкою, розсипати усмішки, вул. вишкіряти <�вискалювати> зуби; (до кого) вітати кого; (чим, кому) П. обіцяти що; ІД. (із сл. доля) щастити, таланити, (із сл. дорога) передбачатися, пахнути, світити, лежати, стелитися; осміхатися. Словник синонімів Караванського
усміхатися — див. згоджуватися; сміятися Словник синонімів Вусика
усміхатися — УСМІХА́ТИСЯ (ВСМІХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСМІХНУ́ТИСЯ (ВСМІХНУ́ТИСЯ), ну́ся, не́шся, док. 1. Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). Як же то зрадів Василь Невольник, побачивши Шраменка!.. Словник української мови у 20 томах
усміхатися — (всміхатися), -аюся, -аєшся, недок., усміхнутися (всміхнутися), -нуся, -нешся, док. 1》 Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). || Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
усміхатися — до́ля (форту́на) усміха́ється (посміха́ється) / усміхну́лася (посміхну́лася) кому. Кому-небудь таланить, щастить в житті. А оце був поїхав на заробітки в Одесу, і там йому посміхнулася доля (М. Стельмах); Фортуна таки раз усміхнулася йому (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
усміхатися — УСМІХА́ТИСЯ (ВСМІХА́ТИСЯ) (усмішкою виявляти певні почуття, перев. радість, задоволення, доброзичливість), ПОСМІХА́ТИСЯ, ОСМІХА́ТИСЯ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИСЯ (ОСКАЛЯ́ТИСЯ) жарт. зневажл.; ПІДСМІХА́ТИСЯ, ПІДСМІ́ХУВАТИСЯ, ПІДСМІ́ЮВАТИСЯ (час від часу). — Док. Словник синонімів української мови
усміхатися — Усміха́тися, -ха́юся, -ха́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
усміхатися — УСМІХА́ТИСЯ (ВСМІХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСМІХНУ́ТИСЯ (ВСМІХНУ́ТИСЯ), ну́ся, не́шся, док. 1. Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). Як же то зрадів Василь Невольник, побачивши Шраменка!.. Словник української мови в 11 томах
усміхатися — Усміхатися, -хаюся, -єшся сов. в. усміхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться. І любуються, і радіють, і усміхаються. Рудч. Ск. І. 131. Словник української мови Грінченка