1. Українська літературна енциклопедія

зіткнення

зі́ткнення

• зіткнення

, конкатенація

- одна з фігур поетичної мови; лексико-композиційний прийом, що полягає в повторі тих самих слів або виразів у кінці одного віршового рядка і на початку наступного. Див. Стик.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зіткнення — зі́ткнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зіткнення — г. зудар; (ворогів) сутичка; (лоб-у-лоб) стукання, бацання; (поглядів) колізія; ОК. зустріч. Словник синонімів Караванського
  3. зіткнення — див. бій Словник синонімів Вусика
  4. зіткнення — -я, с. Дія і стан за знач. зіткнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зіткнення — БІЙ (бойові дії ворожих військ або їх окремих підрозділів та техніки), ПОБІ́Й заст., ПОТРЕ́БА заст., СВА́РИ мн., заст.; СУ́ТИЧКА, ЗІ́ТКНЕННЯ, СПО́ТИЧКА розм. (невеликий короткочасний бій). Словник синонімів української мови
  6. зіткнення — Зі́ткнення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зіткнення — ЗІ́ТКНЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. зіткну́тися. Типові характери найглибше і найповніше розкриваються насамперед у взаємозв’язках один з одним, у зіткненнях, через вчинки (Рад. літ-во, 3, 1966, 65); Ефір трудився напружено, як ніколи.. Словник української мови в 11 томах