Різець

Значення в інших словниках

1. різець — різе́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. різець — [р'ізец'] -з'ц'а, -зцем, м. (на) -з'ц'у, мн. -з'ц'і, -з'ц'іў Орфоепічний словник української мови
3. різець — -зця, ч. 1》 Однолезовий інструмент для обробки площин, а також циліндричних і фасонних поверхонь металевих, пластмасових та інших заготовок; ріжуча частина інструмента чи якого-небудь знаряддя. || Інструмент для різьблення. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. різець — РІЗЕ́ЦЬ, зця́, ч. 1. Однолезовий інструмент для оброблення площин, а також циліндричних та фасонних поверхонь металевих, пластмасових та інших заготовок; різальна частина інструмента чи якого-небудь знаряддя. Словник української мови у 20 томах
5. різець — РІЗЕ́ЦЬ, зця́, ч. 1. Однолезовий інструмент для обробки площин, а також циліндричних та фасонних поверхонь металевих, пластмасових та інших заготовок; ріжуча частина інструмента чи якого-небудь знаряддя. Словник української мови в 11 томах
6. різець — Різець, -зця м. 1) Иглообразный стальной рѣзецъ, которымъ вырѣзываютъ матрицу для набойки холста. Вас. 192. 2) Стамеска — у колесниковъ, оконниковъ, токарей и пр. Вас. 147, 149. Шух. I. 306. Словник української мови Грінченка