різець

РІЗЕ́ЦЬ, зця́, ч.

1. Однолезовий інструмент для оброблення площин, а також циліндричних та фасонних поверхонь металевих, пластмасових та інших заготовок; різальна частина інструмента чи якого-небудь знаряддя.

Під час оброблення металів різанням користуються найрізноманітнішими інструментами: різцями, фрезами, напилками, свердлами, розвертками тощо (з навч. літ.);

Для одержання високих декоративних властивостей деталі корпусу годинника за останній час на ряді заводів обробляють алмазними різцями (з наук.-попул. літ.);

// Інструмент для різьблення.

Став він [камінь] поволі, помалу на образ скидатися людський, Як розпочата у мармурі постать, іще невиразна, Ще не дороблена тоншим різцем (М. Зеров);

Ось чорноморці. Бронзові їх лиця Різець натхненного митця різьбив (С. Крижанівський);

// Інструмент для підрізування стільників.

Дід пішов до пасіки, узявши покришку і різець. Скоро й вернувся, несучи на покришці стільник білого пахучого меду (Панас Мирний).

2. Знаряддя кам'яного віку з кременю для оброблення кістки, рогу та деяких порід каменю.

У людей пізнього давньокам'яного віку з'являються вже різні знаряддя з кременю, кістки і рогу – скребачки, проколки, голки, наконечники для списів та гарпунів, різці та ін (з навч. літ.).

3. тільки одн., перен. Про мистецтво скульптури.

Словесно-художній його [Т. Шевченка] живопис досяг високого узагальнення, поєднуючи виразність слова, пензля, різця, музичної симфонічності (із журн.);

// Майстерність, стиль, манера якого-небудь скульптора.

Чого ти, хлопче, вбравсь у стрій лицарський, Немов боїшся насміху і сварки? Чого важкий свій молот каменярський Міняєш на тонкий різець Петрарки? (І. Франко).

4. Передній зуб плоскої форми у людини або тварини.

Жовті різці вперто випираються назовні, від того й верхня Блюмова губа така неспокійна завжди (П. Колесник);

Між різцями й кутніми міститься так званий беззубий край, на якому в жеребців і меринів виростають ікла (з наук. літ.);

Різцями гризуни перегризають стебла, а іноді і землю риють; кутніми зубами перетирають їжу (з наук. літ.).