1. Великий тлумачний словник сучасної мови

різець

різе́ць

-зця, ч.

1》 Однолезовий інструмент для обробки площин, а також циліндричних і фасонних поверхонь металевих, пластмасових та інших заготовок; ріжуча частина інструмента чи якого-небудь знаряддя.

|| Інструмент для різьблення.

|| Інструмент для підрізування стільників.

2》 Знаряддя кам'яного віку з кременю для обробки кістки, рогу та деяких порід каменю.

3》 тільки одн., перен. Про мистецтво скульптури.

|| Майстерність, стиль, манера якого-небудь скульптора.

4》 Передній зуб плоскої форми у людини або тварини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різець — різе́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. різець — [р'ізец'] -з'ц'а, -зцем, м. (на) -з'ц'у, мн. -з'ц'і, -з'ц'іў Орфоепічний словник української мови
  3. Різець — Одне із знарядь праці Майстра мітки (Mark Master); символізує переваги освіти. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  4. різець — РІЗЕ́ЦЬ, зця́, ч. 1. Однолезовий інструмент для оброблення площин, а також циліндричних та фасонних поверхонь металевих, пластмасових та інших заготовок; різальна частина інструмента чи якого-небудь знаряддя. Словник української мови у 20 томах
  5. різець — РІЗЕ́ЦЬ, зця́, ч. 1. Однолезовий інструмент для обробки площин, а також циліндричних та фасонних поверхонь металевих, пластмасових та інших заготовок; ріжуча частина інструмента чи якого-небудь знаряддя. Словник української мови в 11 томах
  6. різець — Різець, -зця м. 1) Иглообразный стальной рѣзецъ, которымъ вырѣзываютъ матрицу для набойки холста. Вас. 192. 2) Стамеска — у колесниковъ, оконниковъ, токарей и пр. Вас. 147, 149. Шух. I. 306. Словник української мови Грінченка