різець

РІЗЕ́ЦЬ, зця́, ч.

1. Однолезовий інструмент для обробки площин, а також циліндричних та фасонних поверхонь металевих, пластмасових та інших заготовок; ріжуча частина інструмента чи якого-небудь знаряддя.

Під час обробки металів різанням користуються найрізноманітнішими інструментами: різцями, фрезами, напилками, свердлами, розвертками тощо (Різальні інстр.., 1959, 5);

Для одержання високих декоративних властивостей деталі корпусу годинника за останній час на ряді заводів обробляють алмазними різцями (Наука.., 12, 1960, 19);

// Інструмент для різьблення.

Став він [камінь] поволі, помалу на образ скидатися людський, Як розпочата у мармурі постать, іще невиразна, Ще не дороблена тоншим різцем (Зеров. Вибр., 1966, 311);

Ось чорноморці. Бронзові їх лиця Різець натхненного митця різьбив (Криж., Срібне весілля, 1957, 107);

// Інструмент для підрізування стільників.

Дід пішов до пасіки, узявши покришку і різець. Скоро й вернувся, несучи на покришці стільник білого пахучого меду (Мирний, І, 1954, 195).

2. Знаряддя кам’яного віку з кременю для обробки кістки, рогу та деяких порід каменю.

В людей пізнього давньокам’яного віку з’являються вже різні знаряддя з кременю, кістки і рогу — скребачки, проколки, голки, наконечники для списів та гарпунів, різці та ін. (Іст. СРСР, І, 1957, 6).

3. тільки одн., перен. Про мистецтво скульптури.

Майстри різця передусім звертаються до образів сучасників, — робітників, селян, трудової інтелігенції, — прагнуть відобразити характер, знайти типові риси нової людини, народженої Жовтнем (Мист., 5, 1957, 8);

Словесно-художній його [Т. Шевченка] живопис досяг високого узагальнення, поєднуючи виразність слова, пензля, різця, музичної симфонічності (Вітч., 10, 1963, 132);

// Майстерність, стиль, манера якого-небудь скульптора.

Чого ти, хлопче, вбравсь у стрій лицарський, Немов боїшся насміху і сварки? Чого важкий свій молот каменярський Міняєш на тонкий різець Петрарки? (Фр., X, 1954, 139).

4. Передній зуб плоскої форми у людини або тварини.

Жовті різці вперто випираються назовні, від того й верхня Блюмова губа така неспокійна завжди (Кол., На фронті.., 1959, 10);

Між різцями і кутніми міститься так званий беззубий край, на якому у жеребців і меринів виростають ікла (Конярство, 1957, 26);

Різцями гризуни перегризають стебла, а іноді і землю риють; кутніми зубами перетирають їжу (Шкідн. поля.., 1949, 114).