зварювання
Сварка — welding — *Schweißen – з’єднання твердих матеріалів місцевим сплавленням або спільним пластичним деформуванням. Розрізняють З. високочастотне, газове, дифузійне, дугове, електроннопроменеве, З. вибухом, З. тертям, контактне З., лазерне З., ультразвукове З., холодне З. та інш. До зварювальних належать також процеси наплавлення і паяння. За ступенем механізації розрізняють З. ручне, напівавтоматичне і автоматичне. З. широко застосовується у техніці для одержання нероз’ємного з’єднання деталей машин, конструкцій і споруд. Зварюють деталі з металу, керамічних матеріалів, пластмас, скла та інш.
Джерело:
Гірничий енциклопедичний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зварювання — зва́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зварювання — [звар'уван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- зварювання — -я, с., тех. 1》 Дія за знач. зварювати і зварюватися. 2》 Спосіб з'єднування металевих (рідше пластмасових і скляних) частин через розплавлення країв, які з'єднуються. || Спосіб з'єднування металевих частин через їх розжарення і сковування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зварювання — Нероз'ємне з'єднання матеріалів (головним чином металів) розплавленням країв з'єднуваних елементів (з. плавленням — електродугове, газове, електронно-променеве, лазерне з., паяння) або (і) їх стискання (з. тиском — холодне, контактне шовно-стикове з. Універсальний словник-енциклопедія
- зварювання — ЗВА́РЮВАННЯ, я, с., техн. 1. Дія за знач. зва́рювати і зва́рюватися. На авіаційному заводі, де будують літаки.., здавна відчували брак чистого кисню для зварювання (Трубл. Словник української мови в 11 томах