зварювання

зва́рювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зварювання — [звар'уван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  2. зварювання — Сварка — welding — *Schweißen – з’єднання твердих матеріалів місцевим сплавленням або спільним пластичним деформуванням. Розрізняють З. високочастотне, газове, дифузійне, дугове, електроннопроменеве, З. вибухом, З. тертям, контактне З., лазерне... Гірничий енциклопедичний словник
  3. зварювання — -я, с., тех. 1》 Дія за знач. зварювати і зварюватися. 2》 Спосіб з'єднування металевих (рідше пластмасових і скляних) частин через розплавлення країв, які з'єднуються. || Спосіб з'єднування металевих частин через їх розжарення і сковування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зварювання — Нероз'ємне з'єднання матеріалів (головним чином металів) розплавленням країв з'єднуваних елементів (з. плавленням — електродугове, газове, електронно-променеве, лазерне з., паяння) або (і) їх стискання (з. тиском — холодне, контактне шовно-стикове з. Універсальний словник-енциклопедія
  5. зварювання — ЗВА́РЮВАННЯ, я, с., техн. 1. Дія за знач. зва́рювати і зва́рюватися. На авіаційному заводі, де будують літаки.., здавна відчували брак чистого кисню для зварювання (Трубл. Словник української мови в 11 томах