зварювання
зва́рювання
-я, с., тех.
1》 Дія за знач. зварювати і зварюватися.
2》 Спосіб з'єднування металевих (рідше пластмасових і скляних) частин через розплавлення країв, які з'єднуються.
|| Спосіб з'єднування металевих частин через їх розжарення і сковування.
Газове зварювання — зварювання плавленням, при якому для нагріву використовується тепло полум'я суміші газів, що спалюється за допомогою пальника.
Дугове зварювання — зварювання плавленням, при якому нагрів здійснюється електричною дугою.
Електрошлакове зварювання — зварювання плавленням, при якому для нагріву використовується тепло, що виділяється в процесі проходження електричного струму через розплавлений шлак.
Контактне зварювання — зварювання із застосуванням тиску, при якому використовується тепло, що виділяється в контакті зварюваних частин під час проходження електричного струму.
Точкове зварювання — контактне зварювання, при якому зварне з'єднання виникає між торцями електродів, що підводять струм і передають зусилля стискання.
Значення в інших словниках
- зварювання — зва́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зварювання — [звар'уван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- зварювання — Сварка — welding — *Schweißen – з’єднання твердих матеріалів місцевим сплавленням або спільним пластичним деформуванням. Розрізняють З. високочастотне, газове, дифузійне, дугове, електроннопроменеве, З. вибухом, З. тертям, контактне З., лазерне... Гірничий енциклопедичний словник
- зварювання — Нероз'ємне з'єднання матеріалів (головним чином металів) розплавленням країв з'єднуваних елементів (з. плавленням — електродугове, газове, електронно-променеве, лазерне з., паяння) або (і) їх стискання (з. тиском — холодне, контактне шовно-стикове з. Універсальний словник-енциклопедія
- зварювання — ЗВА́РЮВАННЯ, я, с., техн. 1. Дія за знач. зва́рювати і зва́рюватися. На авіаційному заводі, де будують літаки.., здавна відчували брак чистого кисню для зварювання (Трубл. Словник української мови в 11 томах