романс

(ісп. romance — романський) — 1. Одноголосний камерний вокальний твір з інструментальним супроводом, який виник в Іспанії та набув поширення в інших країнах. Особливий розвиток Р. мав в творчості композиторів Й.Брамса, Р.Глієра, М.Глінки, Ш.Гуно, О.Даргомижського, М.Лисенка, Ж.Массне, М.Мусоргського, Ф.Надененка, С.Прокоф’єва, С.Рахманінова, М.Римського — Корсакова, Г.Свиридова, Б.Сметани, К.Стеценка, І.Стравінського, П.Чайковського, Д.Шостаковича, Ф.Шуберта, Р.Шумана та ін. 2. Назва інструментальної п’єси наспівного, мелодійного характеру (напр., Р. з музики до кінофільму 'Овод' Д.Шостаковича). Приклади інструментального Р. спостерігаються в творчості Л.Бетховена, Ф.Ліста, Г.Свиридова, Ф.Шопена та ін.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. романс — рома́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. романс — див. ПІСНЯ; (під вікном коханої) а. серенада. Словник синонімів Караванського
  3. романс — [романс] -нсу, м. (ў) -н'с'і, мн. -нсие, -н'с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. романс — -у, ч. 1》 Невеликий словесно-музичний твір, перев. ліричного змісту, для голосу з музичним супроводом (фортепіано, гітари, арфи і т. ін.). || В інструментальній музиці – невелика п'єса наспівного мелодійного характеру. 2》 Невеликий ліричний, перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. романс — РОМА́НС, у, ч. 1. Невеликий словесно-музичний твір, звичайно ліричного змісту, для голосу з музичним супроводом (фортепіано, гітари, арфи і т. ін.). З дверей Таниної кімнати чути голос Любуші, що співає романс Шуберта (І. Словник української мови у 20 томах
  6. романс — рома́нс (франц. romance, від roman – романський) 1. Музично-поетичний твір для голосу з інструментальним супроводом. 2. Різновид інструментальної музики, в якій переважають інтимні мотиви. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. романс — ЛЮБО́В (любовні стосунки), ЛЮ́БОЩІ мн., ЛЮ́БІСТЬ рідше, РОМА́Н розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ мн., розм., ШУ́РИ-МУ́РИ мн., розм., АМУ́РИ мн., розм. заст., РОМА́НС діал. Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Ю. Словник синонімів української мови
  8. романс — Рома́нс, -су, в -сі; -ма́нси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. романс — РОМА́НС, у, ч. 1. Невеликий словесно-музичний твір, звичайно ліричного змісту, для голосу з музичним супроводом (фортепіано, гітари, арфи і т. ін.). З дверей Таниної кімнати чути голос Любуші, що співає романс Шуберта (Коч. Словник української мови в 11 томах