романс

Значення в інших словниках

1. романс — рома́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. романс — [романс] -нсу, м. (ў) -н'с'і, мн. -нсие, -н'с'іў Орфоепічний словник української мови
3. романс — -у, ч. 1》 Невеликий словесно-музичний твір, перев. ліричного змісту, для голосу з музичним супроводом (фортепіано, гітари, арфи і т. ін.). || В інструментальній музиці – невелика п'єса наспівного мелодійного характеру. 2》 Невеликий ліричний, перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. романс — (ісп. romance — романський) — 1. Одноголосний камерний вокальний твір з інструментальним супроводом, який виник в Іспанії та набув поширення в інших країнах. Особливий розвиток Р. мав в творчості композиторів Й.Брамса, Р.Глієра, М.Глінки, Ш.Гуно... Словник-довідник музичних термінів
5. романс — РОМА́НС, у, ч. 1. Невеликий словесно-музичний твір, звичайно ліричного змісту, для голосу з музичним супроводом (фортепіано, гітари, арфи і т. ін.). З дверей Таниної кімнати чути голос Любуші, що співає романс Шуберта (І. Словник української мови у 20 томах
6. романс — рома́нс (франц. romance, від roman – романський) 1. Музично-поетичний твір для голосу з інструментальним супроводом. 2. Різновид інструментальної музики, в якій переважають інтимні мотиви. Словник іншомовних слів Мельничука
7. романс — ЛЮБО́В (любовні стосунки), ЛЮ́БОЩІ мн., ЛЮ́БІСТЬ рідше, РОМА́Н розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ мн., розм., ШУ́РИ-МУ́РИ мн., розм., АМУ́РИ мн., розм. заст., РОМА́НС діал. Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Ю. Словник синонімів української мови
8. романс — Рома́нс, -су, в -сі; -ма́нси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. романс — РОМА́НС, у, ч. 1. Невеликий словесно-музичний твір, звичайно ліричного змісту, для голосу з музичним супроводом (фортепіано, гітари, арфи і т. ін.). З дверей Таниної кімнати чути голос Любуші, що співає романс Шуберта (Коч. Словник української мови в 11 томах