1. Словник української мови в 11 томах

романс

РОМА́НС, у, ч.

1. Невеликий словесно-музичний твір, звичайно ліричного змісту, для голосу з музичним супроводом (фортепіано, гітари, арфи і т. ін.).

З дверей Таниної кімнати чути голос Любуші, що співає романс Шуберта (Коч., II, 1956, 22);

Ми з гордістю говоримо про український радянський романс і його кращих інтерпретаторів, майстрів камерного мистецтва (Мист., 2, 1966, 22);

// В інструментальній музиці — невелика п’єса наспівного мелодійного характеру.

Олеся, убрана в новеньку сукню,.. награвала на гітарі якийсь романс (Н.-Лев., III, 1956, 93).

2. Невеликий ліричний, переважно інтимного характеру вірш, покладений на музику.

Пісні та романси українських поетів.

3. діал. Роман ( див. рома́н¹ 2).

Вона була зроду така, що не любувалася в ніяких романсах, ні в дозволенних, ні в заборонених. Коли ж кому мило її поцілувати, то що це їй вадить? (Март., Тв., 1954, 356).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. романс — рома́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. романс — див. ПІСНЯ; (під вікном коханої) а. серенада. Словник синонімів Караванського
  3. романс — [романс] -нсу, м. (ў) -н'с'і, мн. -нсие, -н'с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. романс — -у, ч. 1》 Невеликий словесно-музичний твір, перев. ліричного змісту, для голосу з музичним супроводом (фортепіано, гітари, арфи і т. ін.). || В інструментальній музиці – невелика п'єса наспівного мелодійного характеру. 2》 Невеликий ліричний, перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. романс — (ісп. romance — романський) — 1. Одноголосний камерний вокальний твір з інструментальним супроводом, який виник в Іспанії та набув поширення в інших країнах. Особливий розвиток Р. мав в творчості композиторів Й.Брамса, Р.Глієра, М.Глінки, Ш.Гуно... Словник-довідник музичних термінів
  6. романс — РОМА́НС, у, ч. 1. Невеликий словесно-музичний твір, звичайно ліричного змісту, для голосу з музичним супроводом (фортепіано, гітари, арфи і т. ін.). З дверей Таниної кімнати чути голос Любуші, що співає романс Шуберта (І. Словник української мови у 20 томах
  7. романс — рома́нс (франц. romance, від roman – романський) 1. Музично-поетичний твір для голосу з інструментальним супроводом. 2. Різновид інструментальної музики, в якій переважають інтимні мотиви. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. романс — ЛЮБО́В (любовні стосунки), ЛЮ́БОЩІ мн., ЛЮ́БІСТЬ рідше, РОМА́Н розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ мн., розм., ШУ́РИ-МУ́РИ мн., розм., АМУ́РИ мн., розм. заст., РОМА́НС діал. Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Ю. Словник синонімів української мови
  9. романс — Рома́нс, -су, в -сі; -ма́нси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)