романс

ЛЮБО́В (любовні стосунки), ЛЮ́БОЩІ мн., ЛЮ́БІСТЬ рідше, РОМА́Н розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ мн., розм., ШУ́РИ-МУ́РИ мн., розм., АМУ́РИ мн., розм. заст., РОМА́НС діал. Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Ю. Яновський); Село вгамувалося, поснуло, молоді серця впивалися піснею, любощами, волею... (К. Гордієнко); Та уже нам, мій миленький, в любості розлука (коломийка); Вже не один роман був в житті гарного Селаброса. До його краси, до його повних червоних уст липнули молоді й панни, й панії (І. Нечуй-Левицький); З великою неохотою йшов Захарко до Кирила говорити про фіглі-міглі наймолодшої невістки Оксани, яка, промучившись півроку з Зяриком, крадькома знаходила собі втіху з Карпом... (А. Іщук); (Фенька:) Прибічники Андрія Дудки.. захопили власть!.. А він розводить шури-мури з Люською! (Я. Мамонтов); Вона була зроду така, що не любувалася в ніяких романсах.. Коли ж кому мило її поцілувати, то що це їй вадить? (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

романс — рома́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
романс — див. ПІСНЯ; (під вікном коханої) а. серенада. Словник синонімів Караванського
романс — [романс] -нсу, м. (ў) -н'с'і, мн. -нсие, -н'с'іў Орфоепічний словник української мови
романс — -у, ч. 1》 Невеликий словесно-музичний твір, перев. ліричного змісту, для голосу з музичним супроводом (фортепіано, гітари, арфи і т. ін.). || В інструментальній музиці – невелика п'єса наспівного мелодійного характеру. 2》 Невеликий ліричний, перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
романс — (ісп. romance — романський) — 1. Одноголосний камерний вокальний твір з інструментальним супроводом, який виник в Іспанії та набув поширення в інших країнах. Особливий розвиток Р. мав в творчості композиторів Й.Брамса, Р.Глієра, М.Глінки, Ш.Гуно... Словник-довідник музичних термінів
романс — РОМА́НС, у, ч. 1. Невеликий словесно-музичний твір, звичайно ліричного змісту, для голосу з музичним супроводом (фортепіано, гітари, арфи і т. ін.). З дверей Таниної кімнати чути голос Любуші, що співає романс Шуберта (І. Словник української мови у 20 томах
романс — рома́нс (франц. romance, від roman – романський) 1. Музично-поетичний твір для голосу з інструментальним супроводом. 2. Різновид інструментальної музики, в якій переважають інтимні мотиви. Словник іншомовних слів Мельничука
романс — Рома́нс, -су, в -сі; -ма́нси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
романс — РОМА́НС, у, ч. 1. Невеликий словесно-музичний твір, звичайно ліричного змісту, для голосу з музичним супроводом (фортепіано, гітари, арфи і т. ін.). З дверей Таниної кімнати чути голос Любуші, що співає романс Шуберта (Коч. Словник української мови в 11 томах