1. Словник української мови у 20 томах

безсмертя

БЕЗСМЕ́РТЯ, я, с.

1. Вічне існування, вічне життя.

Цар над царями та Пан над панами, Єдиний, що має безсмертя і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амінь! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Нам треба жити, а не надіятись на безсмертя, тоді тільки ми почуваємо себе і великими, і безсмертними (Леся Українка);

Еліксир безсмертя, нам ще невідомий, я певен, надзвичайно простого складу (В. Підмогильний).

2. Вічне існування в пам'яті людей.

Дарма! Нехай умру, та думка не умре! В таке безсмертя й я привикла [звикла] вірить (Леся Українка);

Тарас Шевченко увійшов в історію нашої й світової літератури як поет – і як поет здобув собі безсмертя (М. Рильський);

Схопили діда німці. Що вже вони старого мучили й катували .. Дід не похитнувся. Колишній наймит .. увійшов у безсмертя, як Людина з великої літери (Ю. Яновський);

Безсмертя наздогнало художника [Мане] вже після смерті (М. Слабошпицький);

Гуманісти розробили ідею історичного безсмертя (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсмертя — безсме́ртя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безсмертя — Невмирущість, безсмертність, життя вічне, нетлінність; П. вічність, віковічність, У ФР. безвік. Словник синонімів Караванського
  3. безсмертя — -я, с. 1》 Вічне існування, вічне життя. 2》 Вічне існування в пам'яті людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безсмертя — Безсмертність, невмирущість, несмертельність, несмертність Словник синонімів Вусика
  5. безсмертя — БЕЗСМЕРТЯ — ідея, що окреслює можливість існування особистості після смерті, безпосередньо чи в пам'яті нащадків (через творення вчинків або культурних артефактів). Ідея Б. — світоглядна основа більшості релігій і низки філософських систем. Філософський енциклопедичний словник
  6. безсмертя — СЛА́ВА (загальне визнання кого-, чого-небудь як знаменитого, авторитетного і т. ін.), ІМ'Я́ з означ.; ЗНАМЕНИ́ТІСТЬ, СЛАВНОЗВІ́СНІСТЬ, ПРОСЛА́ВА (широка, особлива популярність); ЛА́ВРИ мн. (як символ слави); БЕЗСМЕ́РТЯ уроч. Словник синонімів української мови
  7. безсмертя — Безсме́ртя, -тя, -тю, -тям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. безсмертя — БЕЗСМЕ́РТЯ, я, с. 1. Вічне існування, вічне життя. Нам треба жити, а не надіятись на безсмертя, тоді тільки ми почуваємо себе і великими, і безсмертними (Л. Укр., III, 1952, 703). 2. Вічне існування в пам’яті людей. Дарма! Нехай умру, та думка не умре!... Словник української мови в 11 томах