безсмертя

Значення в інших словниках

1. безсмертя — безсме́ртя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. безсмертя — Невмирущість, безсмертність, життя вічне, нетлінність; П. вічність, віковічність, У ФР. безвік. Словник синонімів Караванського
3. безсмертя — БЕЗСМЕ́РТЯ, я, с. 1. Вічне існування, вічне життя. Цар над царями та Пан над панами, Єдиний, що має безсмертя і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амінь! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
4. безсмертя — Безсмертність, невмирущість, несмертельність, несмертність Словник синонімів Вусика
5. безсмертя — БЕЗСМЕРТЯ — ідея, що окреслює можливість існування особистості після смерті, безпосередньо чи в пам'яті нащадків (через творення вчинків або культурних артефактів). Ідея Б. — світоглядна основа більшості релігій і низки філософських систем. Філософський енциклопедичний словник
6. безсмертя — СЛА́ВА (загальне визнання кого-, чого-небудь як знаменитого, авторитетного і т. ін.), ІМ'Я́ з означ.; ЗНАМЕНИ́ТІСТЬ, СЛАВНОЗВІ́СНІСТЬ, ПРОСЛА́ВА (широка, особлива популярність); ЛА́ВРИ мн. (як символ слави); БЕЗСМЕ́РТЯ уроч. Словник синонімів української мови
7. безсмертя — Безсме́ртя, -тя, -тю, -тям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. безсмертя — БЕЗСМЕ́РТЯ, я, с. 1. Вічне існування, вічне життя. Нам треба жити, а не надіятись на безсмертя, тоді тільки ми почуваємо себе і великими, і безсмертними (Л. Укр., III, 1952, 703). 2. Вічне існування в пам’яті людей. Дарма! Нехай умру, та думка не умре!... Словник української мови в 11 томах