1. Словник синонімів української мови

безсмертя

СЛА́ВА (загальне визнання кого-, чого-небудь як знаменитого, авторитетного і т. ін.), ІМ'Я́ з означ.; ЗНАМЕНИ́ТІСТЬ, СЛАВНОЗВІ́СНІСТЬ, ПРОСЛА́ВА (широка, особлива популярність); ЛА́ВРИ мн. (як символ слави); БЕЗСМЕ́РТЯ уроч. (вічне існування в пам'яті людей як знак загального визнання кого-, чого-небудь); ЛУНА́ розм. (відзвук слави); ХВАЛА́, ПОХВАЛА́ заст., ОСА́ННА заст. (кому, чому — уславлення кого-, чого-небудь). Багатьом з них (бійців) ніколи вже не повернутись до рідної хати.. Пронесуть вони славу Вітчизни своєї по багатьох містах і поляжуть навіки (О. Довженко); Запорука його (А. Бучми) славнозвісності — у народності (П. Тичина); Про козака Мамая не одну вже сотню літ ішли слава й прослава (О. Ільченко); Вам (борцям) спліта побідні лаври Наша збурена доба, Бо то ви у ній створили Громадянина з раба (М. Чернявський); Я син землі, що родить хліб і мрію. Вона безсмертя кожному дала — Поету, космонавту, гречкосію (Д. Павличко); Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба (Ганна Барвінок); Моя книжка — осанна вічному, творчому життю (Уляна Кравченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсмертя — безсме́ртя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безсмертя — Невмирущість, безсмертність, життя вічне, нетлінність; П. вічність, віковічність, У ФР. безвік. Словник синонімів Караванського
  3. безсмертя — -я, с. 1》 Вічне існування, вічне життя. 2》 Вічне існування в пам'яті людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безсмертя — БЕЗСМЕ́РТЯ, я, с. 1. Вічне існування, вічне життя. Цар над царями та Пан над панами, Єдиний, що має безсмертя і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амінь! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  5. безсмертя — Безсмертність, невмирущість, несмертельність, несмертність Словник синонімів Вусика
  6. безсмертя — БЕЗСМЕРТЯ — ідея, що окреслює можливість існування особистості після смерті, безпосередньо чи в пам'яті нащадків (через творення вчинків або культурних артефактів). Ідея Б. — світоглядна основа більшості релігій і низки філософських систем. Філософський енциклопедичний словник
  7. безсмертя — Безсме́ртя, -тя, -тю, -тям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. безсмертя — БЕЗСМЕ́РТЯ, я, с. 1. Вічне існування, вічне життя. Нам треба жити, а не надіятись на безсмертя, тоді тільки ми почуваємо себе і великими, і безсмертними (Л. Укр., III, 1952, 703). 2. Вічне існування в пам’яті людей. Дарма! Нехай умру, та думка не умре!... Словник української мови в 11 томах