будівничий

БУДІВНИ́ЧИЙ, а, е.

1. Стос. до будівництва (у 1 знач.); будівельний.

Почалася справжня будівнича гарячка (Іван Ле);

Коли Андрій підійшов до річки, він з радістю побачив картину справжнього будівничого розмаху (О. Гуреїв).

2. перен. Який створює що-небудь; творчий.

Будівничу роботу виконують ліки у серцевому м'язі, коли внаслідок інфаркту міокарда утворилася рана і треба активізувати синтез білка (із журн.).

3. у знач. ім. будівни́чий, чого, ч. Будівник, архітектор.

Знову гора [де будували панський палац] обізвалась, загула; з губернії приїхав будівничий (Панас Мирний);

Громада .. поручила [доручила] київському будівничому Волоху Себастіану Брачі переробити якнайспішніше старинну [старовинну] .. церкву Успенія (М. Грушевський);

Напевно, за ту злощасну розколину [у фасаді будинку] архітектори й будівничі вже давно пішли до тюрми (І. Багряний);

Будинок цей звів колись .. Ярема Ярило, давно забутий, а славний у ті давні часи майстер на всячину, що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (О. Ільченко);

Зводячи той чи інший тип житла, народні будівничі запровадили цілу систему симетричних прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів (з наук.-попул. літ.);

* Образно. В. Чорновола можемо беззастережно назвати великим будівничим України (з газ.).