1. Словник української мови в 11 томах

будівничий

БУДІВНИ́ЧИЙ, а, е.

1. Стос. до будівництва (в 1 знач.); будівельний.

Почалася справжня будівнича гарячка (Ле, Міжгір’я, 1953, 131);

Коли Андрій підійшов до річки, він з радістю побачив картину справжнього будівничого розмаху (Гур., Наша молодість, 1949, 237).

2. перен. Який створює що-небудь; творчий.

Програма [КПРС] виражає могутню будівничу силу нашої партії, щедрість працьовитих рук, мудрість колективного розуму і полум’я гарячих сердець радянських людей (Рад. Укр., 3.Х 1961, 1).

3. у знач. ім. будівни́чий, чого, ч. Будівник, архітектор.

Знову гора [де будували панський палац] обізвалась, загула; з губернії приїхав будівничий (Мирний, IV, 1955, 159);

Будинок цей звів колись .. Ярема Ярило, давно забутий, а славний у ті давні часи майстер на всячину, що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 158);

*Образно. Він [В. І. Ленін] стоїть, великий будівничий І стратег нечуваних боїв, Він щоденно учить нас і кличе. Як у Смольнім кликав і учив (Рильський, II, 1960, 256).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будівничий — будівни́чий 1 прикметник будівельний будівни́чий 2 іменник чоловічого роду, істота будівельник Орфографічний словник української мови
  2. будівничий — [буд'іўничией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
  3. будівничий — I -а, -е. 1》 Стос. до будівництва (у 1 знач.); будівельний. 2》 перен. Який створює що-небудь; творчий. II -ого, ч. Будівник, архітектор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. будівничий — БУДІВНИ́ЧИЙ, а, е. 1. Стос. до будівництва (у 1 знач.); будівельний. Почалася справжня будівнича гарячка (Іван Ле); Коли Андрій підійшов до річки, він з радістю побачив картину справжнього будівничого розмаху (О. Гуреїв). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  5. будівничий — див. Творець Словник синонімів Вусика
  6. будівничий — АРХІТЕ́КТОР (фахівець з архітектури), БУДІВНИ́ЧИЙ, ЗО́ДЧИЙ книжн., ГРАДОБУДІВНИ́К рідше. Ще з дитинства я готувався стати архітектором (О. Словник синонімів української мови
  7. будівничий — Будівни́чий, -чого; -ни́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. будівничий — Будівничий, -чого м. Строитель, архитекторъ. К. МБ. XII. 268. Котрий син казав, жеби були з дуба будинки, то був будівничий. Гн. II. 149. Занедбали будівничі простий камінь у будівлі. К. Псал. 270. Словник української мови Грінченка