вулкан

ВУЛКА́Н, а, ч.

Конусоподібна гора з кратером на вершині, через який час від часу із надр землі вивергаються розплавлена лава, гарячі гази, уламки гірських порід, попіл і т. ін.

Пливли повз них дзеркальні бухти, стрімкі зубчасті скелі, уламки колись проваленого у море вулкана (З. Тулуб);

На Землі вулкани – здебільшого високі гори, келихоподібні вершини з порівняно невеликими “чашами” (С. Плачинда);

* У порівн. Лісисті тухольські гори задимилися, мов незлічимі вулкани, готовлячись вибухати (І. Франко);

Вулканами людські димлять серця (В. Стус).

△ (1) Грязьови́й вулка́н – невеликий вулкан, з кратера якого періодично або безперервно виділяються грязь, вода, гази.

Грязьові вулкани нагадують справжні вулкани, тільки вони невеликого розміру (з наук.-попул. літ.);

На території України грязьові вулкани є на Керченському півострові (із журн.);

(2) Ді́ючий вулка́н – вулкан, з кратера якого періодично відбувається виверження.

Етна, що на Сицилії, – найвищий та найактивніший діючий вулкан Європи, висота якого сягає близько 3380 метрів (з наук.-попул. літ.);

Виникла теорія, яка твердить, що цирки на Місяці утворилися внаслідок вулканічної діяльності. За цією теорією вони є нібито провалами на місці колись діючих вулканів (М. Руденко);

(3) Зга́слий (пога́слий, неді́ючий) вулка́н – вулкан, який вже не вивергається.

Серед 2500 вулканів, що налічують на земній кулі, лише 600 – діючі, решту ж вважають згаслими (з наук.-попул. літ.);

Олімп – погаслий вулкан, який утворився завдяки потокам лави, що вивергались з надр і згодом затверділи (з наук.-попул. літ.);

Сенатор Мецілій .. насолоджувався тихим спокоєм у своєму галльському маєтку на березі мальовничого озера, звідки видно було гострий конус давно згаслого вулкана Канталум (І. Білик).

◇ (4) Як (мов, ні́би і т. ін.) на вулка́ні, зі сл. бути, жити і т. ін. – у тривозі, в передчутті загрози, небезпеки, неприємних подій.

Ми живемо як на вулкані або краще – ми самі той вулкан, джерело якого сліпий уряд хоче засипати трісками і тим спинити вибух (М. Коцюбинський);

– Відколи я тямлю, все ми ніби на вулкані сидимо, все тая наша Україна, ніби підмінована твердиня. Кинь іскру – почне вилітати в воздух [повітря] (Б. Лепкий);

Він .. почував себе в нашому тихому повітовому місті, як на вулкані, весь час сподіваючись заколотів, пожеж, катастроф і втеч із тюрми (Б. Антоненко-Давидович).